Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив виправдувальний вирок у справі про одержання неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 3 листопада.

У 2016 році до прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся знайомий із проханням посприяти у скасуванні арешту майна — 2 млн грн на банківському рахунку компанії.

За версією обвинувачення, прокурор сказав представнику фірми, що скасувати арешт можна лише в випадку передачі 40 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Із цієї суми 10 тисяч доларів, начебто, отримає інший прокурор, який є процесуальним керівником у справі, а також 7-10 тисяч доларів — слідчий суддя Ірпінського міського суду, який буде скасовувати арешт.

Але представник компанії повідомив, що 40 тисяч доларів вони дати не зможуть і тоді прокурор, нібито, погодився на 30 тисяч, але наголосив, що за меншу суму цим ніхто займатися не буде.

За матеріалами справи, прокуророві передали першу частину коштів — 375 тисяч гривень, що на серпень 2016-го становило близко 15 тисяч доларів. Наступного дня 250 тисяч гривень (близько 10 тисяч доларів), прокурор, начебто, передав своєму спільнику — прокуророві Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури.

За місцем проживання першого прокурора вилучили 72 тисячі гривень, за місцем проживання другого — 5 тисяч.

У судовому засіданні прокурори вину не визнали і говорили, що закону не порушували й спілкувалися лише по роботі. Перший прокурор, який контактував із представником компанії, розповів, що заявника йому представив їх спільний знайомий, сказав, що це студент. Потім цей студент до нього звертався із різних питань і вони почали товаришувати. Одного разу студент звернувся із питанням про зняття арешту з рахунків якогось підприємства. Почав жалітись, що в нього проблеми з фінансами, а друг проходить стажування в якійсь фірмі і якщо вдасться арешт скасувати, то друга візьмуть туди на роботу і його також візьмуть. Прокурор стверджував, що пожалів знайомого і допомагав йому юридичними порадами, пояснював, що треба звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Запевняв, що про гроші нічого не казав, але, можливо говорив, що потрібно буде заплатити адвокату. Заявник йому дзвонив і говорив, що є частина гонорару для адвоката і що відправив знайомого отримати ці грошей. Прокурор наполягав, що гроші не брав, а навпаки ще дав заявнику в борг.

Жінка, як була директоркою компанії, в якої арештували рахунки, пояснила, що посаду займала формально. Був інший керівник, який платив їй за те, що вона була директором, можливо, близько 500 гривень. Питаннями арешту рахунків займались юристи, хто саме вона сказати не може. Про вимагання коштів за скасування арешту їй невідомо, але вона називає це «операцією СБУ». Спочатку їй сказали, що вона сама повинна давати комусь хабаря. Але згодом керівник, подивившись на неї, передумав і замість неї пішов давати хабар співробітник СБУ, який мав представитись заступником директора.

Аналізуючи докази, суд вказав на те, що прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури не міг відповідно до своїх повноважень зняти арешт із рахунків компанії. Адже він працював в прокуратурі, юрисдикція якої територіально не розповсюджувалась на місто Ірпінь, а виключно Ірпінський міський суд мав повноваження щодо зняття арешту з рахунків. Заявник не мав ніякого відношення до компанії, рахунки якої арештували, і звернувся до прокурора  на прохання свого товариша, який начебто працював юристом чи стажувався у тій фірмі. Але жодних документів, які підтверджують його працевлаштування чи інший звʼязок із компанією, той другий хлопець також не мав.

В обвинувальному акті зазначено, що прокурори вступили в злочинну змову щодо отримання хабара в телефонній розмові 18 серпня 2016 року. За даними негласних слідчих (розшукових) дій у цей день між обвинуваченими справді відбулася телефонна розмова, але її зміст не підтверджує версією обвинувачення. Розмова стосувалась побутових та робочих питань і один із прокурорів лише поцікавився в іншого, чи має він доступ до застосунків із захищеним звʼязком. Кримінальна справа, по якій арештовані рахунки, прокурорами не обговорювалась. Інша телефонна розмова в той день не фіксувалася.

Жоден зі свідків не повідомив суду про будь-які дії прокурора, який був процесуальним керівником в кримінальному провадженні, які б вказували на його заінтересованість у розгляді клопотання про зняття арешту з рахунків. Заявник говорив, що з цим прокурором не знайомий і всі зустрічі проводив із прокурором Києво-Святошинської прокуратури Київської області.

Обшук за місцем проживання ірпінського прокурора відбувся без ухвали суду і без участі адвоката, якого просто не допустили до квартири. Крім того, протокол обшуку чомусь не підписав слідчий, який його проводив. Тому протокол обшуку, під час якого ніби було вилучено частину неправомірної вигоди (5 тисяч гривень), суд відмовився враховувати як доказ.

Під час негласних слідчих (розшукових) все ж задокументовано розмови прокурора Києво-Святошинської прокуратури Київської області із заявником про гроші, які прокурор, начебто, планує в інтересах компанії передати різним особам — прокурору-прецесуальному керівнику і суддям Ірпінського міського суду. Але будь-якої комунікації прокурора із цими особами (іншим прокурором і суддями) не зафіксовано. Тому суд вважає, що прокурор насправді не мав наміру спілкуватися із тими особами і передавати будь кому кошти і просто повідомляв неправдиву інформацію. Але суд відмовився не встановлювати мотиви такої поведінки обвинуваченого, посилаючись на те, це виходить за межі висунутого обвинувачення.

Суд дійшов висновку, що в справі відбулася провокація. Заявник і його товариш не мали ніякого відношення до компанії, в якої арештували рахунки. На думку суду, вони діяли провокативно, підбурюючи прокурора до вчинення корупційних дій. До прокурора в позапроцесуальний спосіб звернулися із проханням про допомогу в скасуванні арешту. Тобто не прокурор був ініціатором вирішення питання.

У підсумку обох обвинувачених суд виправдав. Наразі відомо, що колишній прокурор Києво-Святошинської прокуратури став адвокатом. Обвинувачений, який був прокурором Ірпінського відділу прокуратури, працює в прокуратурі Київської області, але в іншому підрозділі.

16

0

20

20