Київський районний суд міста Харкова визнав громадянина винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 8 квітня.
За матеріалами справи, йдеться про колишнього співробітника внутрішніх справ, який останні роки працював помічником бурильника в Шебелинському відділенні бурових робіт бурового управління «Укрбургаз».
Під час окупації міста Ізюм із кінця червня до 9 вересня 2022 року чоловік, за версією обвинувачення, займав посаду «оперуповноваженого карного розшуку» у т.зв. «народній міліції». Він приймав заяви від місцевих жителів, затриманих осіб, відбирав пояснення у свідків, брав участь в оглядах місця події у складі слідчо-оперативної групи.
Це підтверджується документами окупаційної влади, які знайшли після звільнення Ізюма. Були вилучені трудовий договір із обвинуваченим, його автобіографія та копії особистих документів, платіжна відомість про одержання грошової винагороди з підписом обвинуваченого.
За висновком експерта, рукописні записи в рапортах окупаційної поліції, протоколах прийняття заяви про злочин та ін. виконані саме обвинуваченим.
Чоловік вину не визнав і розповів, що через скрутне матеріальне становище і відсутність коштів на їжу погодився очищати місто від трупів — займався перепохованням померлих із дворів на цвинтар. За це йому давали гуманітарну допомогу продуктами. Окрім нього так працювали ще близько 10 людей. На початку літа в нього вдома окупанти провели обшук і знайшли армійський шеврон, запитували коли він служив.
Через тиждень приїхали ті самі військові, почали його гукати і кинули йому гранату, яка була навчальною, він її схопив. При цьому солдати пригрожували й агітували співпрацювати. Син та колишня дружина бачили це. Іншим разом його затримали і відвезли в «комендатуру», де посадили в клітку, але потім відпустили і знову сказали подумати про співпрацю. Пізніше запропонували за пайок працювати в «карному розшуку». Через декілька днів до нього додому прийшов знайомий, прізвище якого він не памʼятає, та повідомив, що потрібно відібрати пояснення у якоїсь людини. Вони з цим знайомим зʼїздили за адресою, відібрали пояснення. Обвинувачений каже, що після цього ніяких інших слідчих дій більше не проводив.
У судовому засіданні допитали кількох свідків.
Місцевий житель був затриманий у період окупації і доставлений до слідчого ізолятора в будівлі т.зв. «народної міліції», де він познайомився із обвинуваченим, який там працював та просив написати щиросердечне визнання провини. За словами свідка, цей чоловік ходив із палкою, але фізичного насильства до нього не застосовував.
Інший мешканець Ізюма знав обвинуваченого раніше, бо вони обидва працювали в органах внутрішніх справ. Під час окупації обвинувачений приїздив до нього з двома невідомими і пропонував здати мисливську зброю.
Ще один свідок розповів, що обвинувачений опитував людей на вулиці з приводу трупа жінки. Показання також дав чоловік, який був прийнятий на роботу до т.зв. «народної поліції» по господарським питанням. Він бачив обвинуваченого в будівлі «поліції» кожного дня.
На думку суду, обвинувачення доведено поза розумним сумнівом. І обвинувачений підтвердив, що фактично розумів, що працевлаштовується до незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території. Він пройшов співбесіду, оформив документи, підписав трудовий договір і платіжну відомість про виплату 60 тисяч російських рублів.
Суд не побачив доказів, що чоловіка будь-яким примушували до цієї роботи. Маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду, обвинувачений, на думку суду, не міг не розуміти незаконності своїх дій. Але нічого для виїзду з окупованої території не робив. Натомість ходив на роботу майже щодня, виконував покладені на нього обовʼязки, отримував пайок, зарплату.
За клопотанням сторони захисту провели психологічну експертизу обвинуваченого. Експерт дав висновок, що залякування військових РФ суттєво вплинули на поведінку чоловіка і він не міг повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення і діяти.
Але суд оцінив цей висновок критично, оскільки експерт, начебто, зробив його лише на основі показань родичів обвинуваченого, без надання стороною захисту інших матеріалів.
Чоловікові присудили 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна і забороною на 12 років обіймати посади в правоохоронних органах.
18
0
20
20
