Печерський суд Києва притягнув до адміністративної відповідальності начальника управління міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Дмитра Літкевича.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 3 листопада.
Рішення ухвалила суддя Крістіна Константінова.
За матеріалами Нацагентства з питань запобігання корупції, Лтікевич без поважних причин несвоєчасно подав щорічну декларацію держслужбовця за 2019 рік.
7 травня 2020 наказом генпрокурора Літкевича призначено на посаду начальника управління Офісу Генпрокурора. Того ж дня він склав присягу і став особою, на яку поширюється обов’язок у період з 1 січня до 1 квітня подати у НАЗК декларацію за минулий рік.
У зв’язку з COVID-19 строк подачі декларації продовжили до 1 червня. До цієї дати мав надіслати декларацію і Літкевич, але зробив це тільки ввечері 31 липня.
Адвокат Мирось заперечував і просив закрити справу. Захисник вважає, що строк подачі щорічної декларації у 2020 році до 1 червня, стосується виключно тих осіб, які мали подавати декларації до 1 квітня, а не розширення кола декларантів, які набули такого обов’язку після 1 квітня. Захист на підтримання своєї позиції зіслався на науково-правовий висновок НДІ визначення проблем злочинності ім. академіка В.В. Сташиса НАПН України від 24.07.2020, а також інші пояснювальні записки до Закону, рішення ЄСПЛ, тощо. При влаштуванні на посаду Літкевич вже подавав щорічну декларацію за 2019 рік, яка за своїм змістом повністю відповідає тій, яку він потім подав 31 липня, тому захист вважав, що в діях Літкевича відсутній також умисел адмінправопорушення, оскільки вимоги заходів фінансового контролю виконані – декларацію подано.
Цікаво, що в засіданні були два прокурори, які мали різні позиції.
Прокурор Олег Кандзюба підтримав зміст протоколу, просив притягнути Літкевича до адміністративної відповідальності із застосуванням покарання на розсуд суду.
А другий прокурор Максим Климовець вважав протокол необгрунтованим і просив закрити справу за відсутністю складу правопорушення. Климовець підтримав сторону захисту, що оскільки Літкевича призначили на посаду 5 травня 2020, тобто після 1 квітня, то він мав подавати щорічну декларацію у наступному році і не був зобов’язаний подавати щорічну декларацію за 2019 рік після призначення на посаду, оскільки таку декларацію вже подавав 5 травня як кандидат і вона є ідентичною.
Суд визнав вину Літкевича доведеною, зокрема і тому, що він сам із запізненням подав таку декларацію. Мовляв, якби обов’язку подавати декларацію не було, то 31 липня Літкевич би її не надсилав.
Суд вважає правильною позицію НАЗК, що Літкевич як особа, яка набула статусу суб’єкта декларування в період з 1.04.2020 по 31.05.2020 включно, мусив до 1.06.2020 подати щорічну декларацію за минулий рік, проте подав лише 31.07.2020, чим вчинив корупційне правопорушення.
Зазначається, що такі правопорушення підривають авторитет державних органів.
Адвокат переконував, що моментом виявлення правопорушення є 31 липня, (дата направлення декларації), а тому строки притягнення до адмінвідповідальності вже сплили. Однак суд вирішив, що моментом виявлення корупційного правопорушення є дата складання протоколу НАЗК, а саме 16 вересня.
Враховуючи характер порушення і дані про особу, суд призначив мінімальний штраф – 850 гривень.
Як повідомлялося раніше, батько Дмитра Літкевича фігурував у справі про шахрайство і розшукувався Інтерполом. 25 листопада 2019, Зарічний суд міста Суми розглядав клопотання слідчого про заочний арешт батька Дмитра Літкевича. Але суд не побачив доказів, що підтверджують належне вручення Літкевичу повідомлення про підозру, а тому визнав клопотання передчасним і відмовив. Через два місці стало відомо, що матеріали одного з проваджень з поліції кудись зникли і справа не розслідується.
Більше про нового начальника управління ГПУ у статті – Кадр для Венедіктової
20
0
20
20
