Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області визнав Олексія Баранова винним у державній зраді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 квітня.

Баранов є уродженцем смт. Іванівка Херсонської області, має українське громадянство. Але при обшуку в його квартирі вилучили диплом про середню професійну освіту, виданий у Росії.

У серпні 2014-го Баранов був зарахований до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в Львові курсантом факультету ракетних військ і артилерії. Але вже 18 вересня 2014 року вибув у відпустку на 30 діб у звʼязку з хворобою і на військову службу не повернувся. 

У 2016 році молодого чоловіка затримали в Росії. Совєтський районний суд міста Самари 25.10.2016 виніс йому вирок — 7 років увʼязнення. Баранова визнали винним у розбої, за попередньою змовою групою осіб, в поєднанні з незаконним проникнення до житла. 

У червні 2017-го засуджений попросив перевести його для подальшого відбування покарання на територію України. Клопотання задовольнили і Баранов відбував покарання у «Дарʼївській виправній колонія № 10» у Херсонській області. Після передачі в Україну його також судили за дезертирство. Але 19 серпня 2022 року Баранова звільнили по відбуттю покарання.

У серпні-вересні 2023 року Баранов купив у Вінницькій області будинок і  потоваришував із продавцем. Чоловіки почали спілкуватись як друзі і деякий час проживали в одній квратирі в Вінниці. Баранов висловлював своє негативне ставлення до України і одного разу попросив друга сфотографувати військову частину. Розуміючи наслідки, товариш відмовився і перевів розмову на жарт. Час від часу Баранов надсилав йому скриншоти карт і попереджав, щоб він туди не їхав, оскільки туди може бути влучання. На запитання звідки в нього така інформація, Баранов відповідав, що йому багато чого відомо, але товаришу рано це знати. Спочатку чоловік не сприймав все серйозно, але згодом звернувся в СБУ.

Більше двох тижнів розмови таємно писали і зафіксували, як Баранов вербував свого друга на службу в приватній військовій компанії «Вагнер».

На кухні квартири Баранов розповідав, що має інформатора в ППО міста Умань, який скидав йому геолокацію. Також говорив про знайомого, який служить у «групі Вагнера» і брав участь у захопленні міста Бахмута Донецької області. У присутності друга Баранов спілкувався по телефону російською мовою і просив співрозмовника скинути їх спільне фото, де вони сфотографовані поблизу літака. Баранов пригадував подробиці участі свого знайомого в окупації міст України, розповідав про його нагороди і травми. Також пригадував власну участь у бойових діях у Дебальцево, Вугледарі.

За задумом Баранова, вони з другом зароблять, продаючи інформацію про українських військових. А, зібравши гроші, поїдуть у Росію або на окуповану територію Запорізької області, де їх зустрінуть і дадуть роботу. В захопленому росіянами Мелітополі є вакансії у «поліції» та інші посади в окупаційній владі.

Баранов обіцяв по 10 тис. доларів США та більше за один обʼєкт. Розповідав, що гроші йому передавали в Умані в церкві. Сказав, що завдяки його наведенню в Умані було влучання і він заробив 15 тисяч доларів, за які купив будинок. Баранов пояснив, як йому вдалося отримати інформацію про місцезнаходження військової техніки і що через два дні в те місце було 14 влучань і було знищено близько 10 машин бойової піхоти. За матеріалами справи, ймовірно, йдеться про обстріл Умані безпілотними літаючими апаратами РФ 1 жовтня 2023 року.

Баранов у подробицях описав обставини власного вербування. Зокрема, стверджував, що його знайомство з вищим керівництвом РФ відбулося ще у віці 16 років, коли він навчався у військовому училищі в Росії. Із ним поспілкувались та поставили на облік, а пізніше прийняли на навчання в Рязанське повітряно-десантне військове училище. Згодом йому сказали вступати в український вищий навчальний заклад. Після того, як йому виповнилось 18 років, Баранов за вказівкою кураторів поїхав у Львів, де його зустріли. Він підписав контракт та виконував те, що йому говорили, зокрема фотографував якісь обʼєкти під час Майдану. Пізніше, за інструкціями з РФ, він покинув навчальний заклад в Україні та полетів у Росію. Потім збирав та передавав інформацію щодо військової техніки в місті Миколаєві, ставив пристрої на ноутбук командира батальйону.

За порадою батька, який є патріотом Росії, він мав їхати в «ДНР» і служити там, оскільки його впливовий знайомий має звʼязки у вищих політичних колах РФ. Баранов розповідав про звʼязки з чеченцями, з якими служив у приватній компанії «Вагнер», порядок вступу до «Вагнера», військову підготовку, умови підписання контракту, куди йому пропонували їхати на службу. Баранов сказав, що воював у «групі Вагнера» і під виглядом українського військового заходив на українські позиції.

У судовому засіданні Баранов вини не визнав. Запевняв, що це були його вигадки і фантазії, коли вони з товаришем розпивали алкоголь. Представник групи «Вагнер» йому, начебто, невідомий. Переходити на бік РФ він друга не заохочував. Просто був пʼяний і тепер шкодує, що виправдував військову агресію РФ, просить вибачення за таку поведінку і переконує, що жодної шкоди Україні не заподіяв.

Версію, що розповіді були вигадкою під впливом алкоголю, суд відхилив, оскільки спілкування фіксувалося протягом тривалого часу і небезперервно. У сукупності з іншими доказами та показаннями свідка суд вважає записані розмови достовірними.

Баранова засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

19

0

20

20