Темні справи Шепелева

438

Минулого тижня відбулося скандальне затримання і арешт екс-нардепа Олександра Шепелева. Якщо вірити версії прокуратури, то при собі він мав посвідчення підполковника «Міністерства державної безпеки «ДНР» і посвідчення нардепа «Блоку Юлії Тимошенко» у  парламенті 6 скликання (2007-2012).

 
Причому посвідчення підполковника «ДНР» було видано на деякого Боруха Миколу Володимировича Водночас був вилучений паспорт громадянина України Боруха Миколи Володимировича 27.08.1967 р.н. із вклеєною фотокарткою Шепелева. 
Зауважимо, що Шепелев на 3 роки молодший
Інші дані також не сходяться. Шепелев – уродженець Донецької області (Україна), а не Актюбінської області (Казахстан).

Але такий Микола Борух фігурував у «списках бойовиків ДНР», оприлюднених на початку травня 2016. Там про нього говорилося як про стажера.

 
 

Але ще раніше в листопаді 2015 ім’я Боруха з’явилося у списку «жертв Київської хунти». Згідно з цими даними, Борух був із Донецька, в ополченні мав позивний «Бор» і загинув у бою під Мариновкою 25 липня 2014 року.

В іншому списку, який начебто склала голова правління центру «Забутий полк» Е.Б. Васільєва про Боруха написано, що він, ймовірно, найманець із РФ. Решта даних ті самі – позивний «Бор», загинув 25 липня 2014 під Мариновкою.Нагадаємо, що Шепелев втік з-під варти у лікарні 6 липня 2014, тобто за кілька тижнів до смерті Боруха.
Якщо документи підробні, то хто дав їх Шепелеву і навіщо?

Як відомо, сам екс-нардеп стверджує, що перед затриманням його викрали і побили. І сліди побоїв було видно на обличчі.
 
У залі суду він спочатку взагалі не давав коментарів, обіцяючи пояснити все в судовому засіданні. Але розговорився, коли прокурор подав клопотання про закритий процес.

«Я написал заявление на генпрокурора, что хочу вернуться, дать показания, рассказать всю правду… Ждал ответ. Вчера меня только затримали. До этого за несколько дней меня арестовали, украли просто! Мешок на голову, в машину. Представились – военная прокуратура, спецотдел. Два дня меня держали неизвестно где… Требовали информацию, которая у меня есть на действующую власть: по Тимошенко, по

Порошенко, по Турчинову, по олигархам известным… Меня били. Меня сильно били… Потом, когда мое состояние пришло, скажем так, в негодность, меня там поштопали, помыли. Переодели, потому что та одежда вся в крови, грязная. И в лесу я оказался, на Конча-Заспе, на 40-50 километре, где по анонимному звонку оказалась Служба безопасности Украины», – розповів Шепелев.

На уточнююче запитання він відповів, що в Україні перебував уже «кілька місяців».
Версію, що документи «ДНР» Шепелеву підкинули відстоюють і його адвокати.

«Когда его украли с него сняли его куртку, потом 2 дня били, потом зашили лицо, искупали его, сняли с него всю одежду, дали абсолютно новую одежду. И потом сказали одевай свою куртку, он одел. Потом его привезли в лес и передали СБУ, те типа его задержали и когда начали его обыскивать, нашли у него эти липовые документи», – сказав адвокат Юрій Татьков. Також він додав, що, коли Шепелева викрадали, з ним було ще двоє його знайомих, які потім пропали. Імен цих людей адвокат не знає.
Судове засідання із обрання запобіжного заходу Шепелеву пройшло закрито.
«Будуть оголошуватись і досліджуватись докази, що викривають інших співучасників злочинів, які на даний час знаходяться у розшуку. А також в ході судового розгляду будуть досліжуватись інформація та докази, що становлять охоронювану державою тайну», – так пояснював суду потребу позбутися журналістів прокурор Руслан Кравченко.
У підсумку, чому засідання було закритим так і залишилось малозрозумілим.
Ухвала про обрання запобіжного заходу Шепеле
ву у березні 2014 оприлюднена в реєстрі судових рішень. Там йдеться про замах на вбивство банкіра Дядечка, про вбивство голови наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка, про розкрадання коштів «Родовід Банку». І ці епізоди вже давно описані.

Можна припустити, що така секретність була пов’язана саме з новою підозрою Шепелева у державній зраді, яку слідство, очевидно, обґрунтовує, зокрема, тими самими сумнівними документами.

Справа проти Шепелева про державну зраду була зареєстрована у серпні 2016. Про це повідомляв головний військовий прокурор Анатолій Матіос, опублікувавши пояснювальну записку  нібито написану Шепелевим на ім’я директора ФСБ Росії. Із записки слідувало, що Шепелев брав участь у спецоперації із затримання деякого громадянина Ю.Ільїна в грудні 2014.

Заступник генпрокурора Євгеній Єнін заявляв, що Шепелев пішов на співпрацю з РФ і давав покази на українських політиків, зокрема Юлію Тимошенко. Принаймні у 2016 Росія в його екстрадиції відмовила.

У березні 2017 Шепелев записав відеозвернення до директора НАБУ Артема Ситника, в якому заявив, що нинішній секретар РНБО Олександр Турчинов і народний депутат від «Народного Фронту» Руслан Лук’янчук у 2007-2010 рр. вивели в офшори $800 млн з державного бюджету та допомоги Міжнародного валютного фонду.

У червні 2017 Генпрокуратура РФ повідомила, що розгляне питання екстрадиції Шепелева  повторно. 


А в лютому 2018 Шепелева за малозрозумілих обставин затримали в Україні.

Чи була державна зрада і як буде її доводити прокуратура стане відомо пізніше.
А поки пригадаємо, що ще інкримінують колишньому народному депутатові.
Перший вирок учаснику справ Шепелева суд виніс 12 червня 2012 року. До 10 років позбавлення волі був засуджений уродженець Костянтинівки Донецької області громадянин Ч.
Суд визнав його вину за кількома епізодами, пов’язаними з Шепелевим:
* У 2002 – незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою осіб, поєднане із насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого. За матеріалами справи, Ч. запропонували 3 тис доларів за те, що він викраде і потім поверне автомобіль. Так Шепелев начебто хотів провчити свого партнера по бізнесу у банку «Донкредитінвест». Викрадаючи машину Ч. ударив кулаком в обличчя водія. Приблизно через два тижні повернув авто неушкодженим.
* У 2003   убивство голови наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка. За матеріалами справи «АвтоКразБанк» начебто був конкурентом банку «Донкредитінвест» Шепелева. Було розроблено план замовного вбивства, яке мало виглядати як побутове. За вбивство Кириченка пообіцяли 15 тис доларів. Але засуджений сам не захотів це робити і звернувся до знайомого чеченця, а той знайшов виконавця з Одеси, особу якого слідство не встановило. Суму винагороди для учасників збільшили до 40 тис доларів. Кириченка зарізали 14 січня 2003 ввечері в під’їзді будинку, завдавши 14 ножових поранень. Виконавця вбивства засуджений не знав, але давав покази в суді, що замовником був Шепелев.
Після вбивства Ч. якийсь час жив у Росії, а після повернення в Україну, як зазначено у вироку, знову отримав пропозицію скоїти вбивство у Прибалтиці, але відмовився. Після цього, побоюючись за своє життя, виїхав за кордон. Був затриманий і утримувався під вартою в Німеччині і Швеції (загалом близько року). Строк відбування покарання рахується з 23 грудня 2009 року. Таким чином, він уже може бути на свободі.
Другий вирок від 18 липня 2013року щодо кума і водія Шепелева Сергія Чередниченка, а також Миколи Бабкова.
Їм інкримінується два епізоди:
*  Викрадення авто бізнес-партнера Шепелева у 2002 році. За матеріалами справи, саме особистий водій і кум Шепелева був посередником між ним і громадянином Ч., який займався угоном машини.
*  Участь у замовному вбивстві банкіра Кириченка. Згідно з показами Чередниченка, восени 2002 він начебто пожалівся Шепелеву, що мало заробляє, а той відповів, що коли він хоче більше заробляти, то  потрібно  знайти людей, які вб’ють Кириченка –керівника «Автокразбанку», при цьому вбивство повинно виглядати як побутове. Як описувалось вище, безпосереднім виконавцем начебто став невстановлений чоловік з Одеси. За словами Чередниченка, після вбивства Шепелев сказав йому і Бабкову (спільнику) зникнути з Донецька поки все не затихне. Вони з Бабковим купили путівки до Таїланду і жили там два тижні в одному номері. При цьому сам Бабков стверджував, що не знав про вчинення злочинів. Говорив суду, що був підлеглим Чередниченка і обслуговував його сім’ю, а про вбивство Кириченка дізнався по телевізору.

Чередниченка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Бабкова – до 12 років також з конфіскацією майна. Суд врахував, що Чередниченко розкаявся і сприяв у розкритті злочину. Строк відбування покарання їм відраховується з липня 2012 року.

В грудні 2016 суд умовно-достроково звільнив Чередниченка, врахувавши його хорошу поведінку і бажання стати на шлях виправлення. За «законом Савченко», Чередниченку зарахували період перебування у СІЗО як один день за два. Тому на момент звільнення невідбутий строк покарання складав 1 рік 8 місяців 24 дні.
 
Справа «Родовід Банку» і Дядечко
У 2006 році Шепелев став народним депутатом від «Блоку Юлії Тимошенко» і перебрався до Києва.
У 2009 році після націоналізації «Родовід Банку» Шепелев, за версією слідства, став неформальним «смотрящим» за банком і організував передачу йому в оренду будинку у Рильському провулку,4. Власницею новозбудованого об’єкта була дружина Шепелева – Галина. З вересня 2009 по березень 2010 «Родовід Банк» під виглядом оренди офісу заплатив 18,5 млн грн. За версією слідства, договори оренди були фіктивними і банк в цей будинок не переїхав і приміщеннями не користувався.
Крім того, за даними слідства, Шепелев організував розтрату «Родовід Банком» 24,8 млн грн під приводом ремонту будинку у Рильському провулку. Насправді, як стверджують слідчі, ремонт не проводився.
Замість «Родовід Банку» у будівлі на Рильського у 2010-2011 рр. влаштував собі офіс народний депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко. У цей час із приходом до влади Віктора Януковича Шепелев сам примкнув до регіоналів.
Далі, за матеріалами справи, розуміючи, що заступник голови правління банку «Союз» Сергій Дядечко (колишній акціонер «Родовід Банку») знає про його злочинні схеми розкрадання коштів «Родовід Банку», Шепелев у жовтні-листопаді 2011 року прийняв рішення про умисне вбивство і замовив його своїй довіреній особі. Останній залучив ще трьох осіб. Однак задум реалізувати не вдалося. Машину Дядечка обстріляли, але він вижив.
28 грудня 2012 року Печерський суд узяв Шепелева під варту із альтернативою застави в сумі 11,3 млн грн. Його дружину Галину заарештували можливістю внесення застави у 6 млн грн.
В кінці 2012 року екс-нардеп втік і перебував у розшуку. 

Із судового реєстру відомо, що, за даними слідства, у 2013 році Шепелев, перебуваючи в Угорщині, з допомогою свого знайомого, громадянина Росії, нібито підшукав співробітників правоохоронних органів Північно-Кавказького федерального округу, які погодилися за 1,2 млн доларів сфальсифікувати в Росії справу проти Дядечка. 

Йшлося про те, що у Північній Осетії на Дядечка нібито відкрили справу за фактом вчинення терористичного акту, а в Північно-Кавказькому федеральному окрузі  за організацію незаконного збройного формування.

Далі росіяни мали ініціювати міжнародний розшук і екстрадицію Дядечка, якого Шепелев планував далі вбити.

За даними слідства, це підтверджувалось банківськими трансакціями і повідомленнями електронної пошти.

Але на початку липня 2013 Шепелева з дружиною затримали. Далі його спільники з числа російських силовиків начебто усвідомили, що не зможуть довести задумане до кінця і відмовилися закінчувати злочин.

У березні 2014 Шепелева екстрадували в Україну.
27 березня 2014 року суд арештував Олександра Шепелева без можливості внесення застави.
6 липня 2014 Шепелев втік з-під варти, перебуваючи у лікарні. Зробити це йому допоміг конвоїр, який втік разом з ним.
Галина Шепелева в цей час перебувала на волі під заставою. Після втечі чоловіка їй змінили запобіжний захід на утримання під вартою. Але 29 серпня суд знову випустив жінку під заставу в 6 млн грн, врахувавши її стан здоров’я. У Галини Шепелевої діагностували онкозахворювання і вона потребувала високоспеціалізованого лікування, яке не могли їй забезпечити в умовах СІЗО.
У 2015 розслідування щодо Галини Шепелевої було зупинено у зв’язку зі станом її здоров’я. Водночас прокуратура допускала, що аналізи були підроблені, було зареєстроване кримінальне провадження, але підозру нікому не пред’явили.
26 грудня 2016 року прокурор повідомив Галину Шепелеву і її захисника про закінчення досудового розслідування і дав доступ до матеріалів справи. 20 червня 2017 у справі було призначено підготовче судове засідання.

Поки Шепелев перебував у розшуку, а його дружина чекала суду, невстановлені слідством особи у вересні 2016 начебто на підставі підроблених документів переоформили частки ТОВ «ХК «Київреставратор» у статутному капіталі ТОВ «ФІК Старе місто» і ТОВ «ТЕРЕН». Раніше співвласником цих компаній був син Олександра Шепелева – Михайло. Змінивши засновника, невстановлені здійснили відчуження нерухомого майна цих компаній.
 
Йдеться про будинок  по вул. Ярославів Вал 27. Його власником став офшор Далет Бізнес ІНК (Беліз).

Інший будинок в Києві по вул. Івана Франка, 15а з листопада 2016 було переоформлено на Devolia Estate LLP (Бірмінгем, Сполучене Королівство). Бенефіціаром цієї компанії з серпня 2017 є Олександр Протасов із Макіївки.
У 2007 році Протасов був ревізором донецького ЗАТ «Промкомбінат», що виступало акціонером «Родовід банку». Віце-президентом банку тоді був уже згаданий Сергій Дядечко.
На користь версії про зв’язкок Протасова із Дядечком також свідчить інший факт. У листопаді 2017 року «Укрзалізниця» сплатила 220,5 млн грн боргу ТОВ «Інтертопресурс», засновником якого є Олександр Протасов. Право вимоги цього боргу компанії Протасова передав банк «Союз» уже згаданого Сергія Дядечка.

У 2017 році Оболонський суд почав заочно розглядати справу  за обвинуваченням Шепелева у вбивстві банкіра Кириченка. У Дарницькому суді знаходиться справа щодо Шепелева про фальсифікацію кримінальної справи проти Дядечка в Росії і замах на вбивство (події 2013 року).
Також справа про замах на Дядечка (події 2012 року) перебуває в Шевченківському суді Києва  Обвинуваченими є Василь Данилів, Петро Бартків, Ярослав Баран і Олег Стрипа. Це особи, які були начебто залучені Шепелевим як виконавці. Однак, судячи з повідомлень у ЗМІ, справа в суді практично не рухається.

Зокрема, Данилів, як йдеться в його інтерв’ю ТСН, провів у СІЗО майже чотири роки і у 2016 опинився під домашнім арештом. За його словами, половина будинку у Рильському провулку належить йому, про що в нього був договір з Галиною Шепелевою.
 
Не знаємо, які договори були у Даниліва з дружиною Шепелева, але 29 вересня 2017 року будинок у Рильському провулку,4, який колись мав стати офісом «Родовід Банку», був проданий офшору з Сейшельських островів – Amitiel Holding Limited. Тільки після зміни власника суд його повторно арештував.
Зауважимо, що у минулому році були ще як мінімум дві спроби вивільнити активи, арештовані у справі Шепелева.
У липні 2017 року адвокат Галини Шепелевої намагався скасувати арешт $16,25 млн канадської компанії Bombardier Inc на рахунку в Bank of America Texas. Ці гроші фірмі з Канади перерахувала компанія Aeotech Management Limited, зареєстрована Галиною Шепелевою на території Британських Віргініських островів. $16,25 млн перерахували в Канаду для… будівництва літака.
 
За версією слідства, ці гроші могли бути отримані внаслідок розтрати коштів «Родовід Банк» за контрактом з адвокатським об’єднанням «Бріарей», яке начебто надавало банку послуги щодо стягнення заборгованості на 3 млрд грн. Гонорар юристів складав 301,6 млн грн., що еквівалентно 37,75 млн доларів станом на 2009 рік. Заволодіння цими коштами також інкримінують Шепелеву.
Юристи фірми «Бріарей» організували погашення боргу за рахунок земельної ділянки 113,5 га в Оболонському районі Києва. Перспективу псував магістральний газопровід високого тиску, який проходив під ділянкою. За матеріалами справи, вартість землі суттєво завищили. Ділянку арештували в якості речового доказу.
Але 21 грудня 2017 приватний нотаріус переоформила гектари на Оболоні у власність ТОВ «Фінансова компанія «АТТАЛ». Остання зареєстрована у Дніпрі в липні 2015 року зі статутним капіталом в 5,1 млн грн. Її засновником є ТОВ «ГРАТТ», а кінцевим бенефіціаром – Олександр Сурмай з Херсона.
Але у прокуратурі вчасно відреагували і 19 січня 2018 землю арештували повторно. А щодо дій нотаріуса зареєстрували кримінальне провадження.

15 травня 2017 суд звільнив від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності Сергія Щербину, який був тимчасовим адміністратором «Родовід Банку» і, зокрема, підписував договори про оренду будинку дружини Шепелева, а також контракт із юристами фірми «Бріарей».

Раніше Щербина розповідав журналістам УП, що після призначення у «Родовід» Юлія Тимошенко заявила, що всі питання він має «погоджувати і вирішувати з членом парламентського комітету з питань банківської діяльності, депутатом від БЮТ Шепелевим».
8 лютого 2018 СБУ затримала Олександра Шепелева в Конча-Заспі, де він чи то жив, чи то був покинутий викрадачами, які два дні його били, вимагаючи компромату на діючу владу.
Далі буде. І буде цікаво.
error18
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Розсилка новин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь