Суд пояснив, як можна не віддати 287 мільйонів

Господарські суди часто залишаються поза увагою журналістів і громадськості. Тож пересічній людині і не снилося, на які виверти ідуть юристи і якого абсурду може сягнути суперечка, коли йдеться про великі гроші.

Історія починалася просто. У 2007 році ЗАТ «Лисичанський пивоварний завод», що контролюється віце-президентом Федерації кінного спорту України Андрієм Білим, уклав кредитний договір з «Кредитпромбанком» в межах 14 млн доларів. У вересні 2013 «Кредитпромбанк» продав права вимоги за договором «Дельта Банку», але оригіналів документів не передав.

У листах банку посилалися на протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.12.2013 р. У листопаді 2013 Печерський суд Києва дозволив слідчому ГСУ МВС Олександру Бургалі вилучити з «Кредитпромбанку» оригінал кредитного договору з додатковими угодами та іншими пов’язаними документами.

Слідчий повідомляв, що у період з 2006 по 2007 роки невстановлені особи уклали між ВАТ «Кредитпромбанк» та  ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод», ВАТ «Агромаш», ТОВ «Акваріус систем менеджмент», ЗАТ «Лисичанський пивоварний завод», ТОВ «Арткера», ТОВ «Інтерторг» та фірмою «ПЄТ Інтернешнл» (ДЧ ПП «Крістал-Дістріб’ютерс») вісім  кредитних договорів на суму 538 млн грн, не маючи наміру їх виконувати і шляхом обману заволоділи коштами.

І от у розпал слідчих дій «Кредитпромбанк» зумів продати право вимоги за одним із сумнівних договорів «Дельта Банку». Причому оригіналів документів «Дельта Банк» не отримав, бо їх встиг забрати слідчий. Розслідування почали у травні 2013. Останні судові ухвали у справі були у грудні 2014. Подальша доля провадження невідома, а документи не повернуті і понині.

«Дельта Банк» спробував судитися за кредит ще у 2014, але розгляд заморозили до вирішення іншої справи, де боржник вимагав визнати кредитний договір недійсним.

«Лисичанський пивоварний завод» підтвердив, що за додатковою угодою отримав 5 млн доларів позики, але з самою угодою начебто ознайомився тільки в суді і засумнівався в автентичності підпису голови правління ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» Андрія Голубчика. Підприємство добилося, щоб у лютому 2015 суддя Господарського суду Києва Олександр Котков призначив почеркознавчу експертизу підписів.

Експертиза затягнулася. Її мав робити Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз  СБУ. У 2016 суд робив запит до установи, але відповіді не отримав.

За цей час «Дельта Банк» визнали неплатоспроможним. І боржниками цікавилася вже тимчасова адміністрація від НБУ.

В лютому 2019, тобто через 4 роки, «Дельта Банк» попросив припинити експертизу і відновити розгляд, оскільки порушувалися розумні строки розгляду. Тільки тоді від експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи – оригіналів документів. Їх мав надати ініціатор справи – «Лисичанський пивоварний завод», але не надав і в засідання ні разу не з’явився, тому в червні 2019 Господарський суд Києва залишив його позов без розгляду.

У серпні 2019 Фонд гарантування вкладів продав ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» право вимоги до ТОВ «Лисичанський пивоварний завод». На 2019 рік сума боргу сягнула 287 млн грн.

Позов про стягнення цих коштів розглядав Господарський суд Харківської області. Там останні 5 років справа аналогічно не рухалася з місця – її зупинили до вирішення спору про дійсність договору.

У квітні 2019 суддя Людмила Шарко повторила трюк столичного колеги і доручила Інституту Бокаріуса почеркознавчу експертизу додаткової угоди до кредитного договору, яку вже 4 роки через відсутність оригіналу документа не могла провести в пов’язаній справі експертна установа СБУ.

У липні 2019 апеляційний суд почеркознавчу експертизу скасував і визнав, що суд першої інстанції мав перевірити і забезпечити наявність оригіналів документів ще до призначення експертизи. Апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутній також оригінал кредитного договору, який був вилучений правоохоронними органами ще у «Кредитпромбанку» у 2013 році. З’ясувалося, що немає у сторін і оригіналу додаткової угоди, за якою видано кредит в сумі 5 млн доларів. За відсутності оригіналів призначати експертизу немає сенсу.

У справу вступив новий кредитор ФК «Геліос». І в листопаді 2019 через відсутність оригіналу договору Господарський суд Харківської області у позові про стягнення 287 мільйонів гривень боргу відмовив.

Суд зіслався на ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України, що боржник має право не виконувати свого обов’язку перед новим кредитором до моменту надання оригіналів документів. «Лисичанський пивоварний завод» так і зробив.

ФК «Геліос» подала скарги до Вищої ради правосуддя на дії судді Людмили Шарко.

Компанія стверджує, що Шарко протягом 5 років безпідставно затягувала розгляд, зокрема призначивши почеркознавчу експертизу за відсутності оригіналу документа. Крім того, Шарко надала новому кредитору ФК «Геліос» тільки 5 годин робочого часу на ознайомлення зі справою. У зв’язку з чим судді заявили відвід, який визнали безпідставним і таким, що спрямований на затягування та зловживання правом.

Пізніше апеляційний суд визнав, що суддею Шарко не було дотримано прав ФК «Геліос» на ознайомлення із матеріалами справи та отримання розумного строку на подання відзиву. При цьому зауважується, що до цього справа перебувала в суді 5 років. Апеляційний суд вважає, що перша інстанція мала дати більше часу позивачу, а тому заява про відвід була обґрунтованою і не мала ознак зловживання.

Визнавши заявлений відвід обґрунтованим, апеляційний суд скасував рішення Шарко і ухвалив своє.

Колегія суддів звернула увагу на повну відсутність у лоті, що виставлявся на торги, оригіналів документів щодо виникнення та розміру заборгованості. Це також підтверджували представники «Дельта Банку».

Апеляційний суд дійшов висновку, що ФК «Геліос» стала новим кредитором, але без оригіналу кредитного договору стягувати гроші не може.

Суд звернув увагу, що позивач при купівлі права вимоги знав про відсутність документів і прийняв на себе усі ризики, пов’язані із відсутністю доказів виникнення і розміру боргу. По-друге, поважність причин відсутності оригіналів доказів (були вилучені слідчим в кримінальному провадженні) не може тягнути перекладення негативних наслідків зазначених вище ризиків на боржника.  Колегія суддів зазначила, що незалежно від поважності чи неповажності причин відсутності оригіналів доказів, позивач самостійно, вільно і свідомо прийняв рішення про придбання лоту в цілому, хоча міг відмовитись від укладення цієї угоди, тому він не може посилатись на поважність причин відсутності доказів. Також суд зіслався на судове рішення, яким скасовано почеркозавчу експертизу і встановлено повну відсутність доказів щодо підстав виникнення боргу та його розміру.

Отож рецепт неповернення кредиту дуже простий. Фактичне отримання грошей не має значення. Достатньо, щоб зник оригінал договору. Щоб його наприклад, вилучив слідчий поліції і потім більше не повернув. Результат кримінальної справи, в якій провели виїмку, досі невідомий. Можливо, навіть, що її вже закрили.

Автор: Ірина Салій, сайт «Судовий репортер» 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

RSS
Follow by Email