У Тернополі почався суд над 18-річною дівчиною за вбивство студента з ДР Конго

Суд у справі вбивства студента з Демократичної республіки Конго Ерітьє Люсамба Каємбе розпочався у Тернополі. Обвинувачена – 18-річна тернополянка Соломія Т., яка перебуває вже дев’ятий місяць під вартою в СІЗО. 

24-річного студента Західноукраїнського національного університету (колишній ТАНГ), який приїхав до Тернополя з Кіншаси, знайшли мертвим 9 травня 2020 року в орендованій квартирі. Юнак був смертельно поранений ножем у груди.

В умисному вбивстві Ерітьє підозрюють 18-річну Соломію.

За версію слідства, між гостею і загиблим виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин, під час якого дівчина завдала іноземцю ножове поранення. 

Камери відеоспостереження зафіксували як у ніч, коли сталося вбивство, дівчина виходить з будинку, де жив Ерітьє і сідає у таксі.

Знайшла пораненого хлопця його сусідка по квартирі, з якою вони разом орендували житло.

У квартирі, де проживав Ерітьє, орендувала кімнату його знайома з ДР Конго з маленьким сином. Жінка також навчалася у Тернополі, її чоловік працював у Києві. Саме вона знайшла пораненого Ерітьє і є ключовим свідком у цій справі. Ця жінка достроково дала показання у справі, оскільки повідомила, що на час розгляду справи судом по суті вже може виїхати за межі України. Цікаво, що суд не одразу погодився допитувати цю жінку на стадії слідства і слідчому прийшлося звертатися повторно до іншого судді.

Конфлікт на ґрунті неприязних відносин

Отож сусідку допитували двічі — перший раз в поліції 9 травня 2020, у день смерті хлопця. Другий раз у слідчого судді — 30 червня. Як стверджує адвокат дівчини, у показаннях є суперечності.

Слідчому поліції дівчина розповіла, що 8 травня 2020 року її сусід Ерітьє протягом всього дня був удома, нікуди не виходив. Біля 22 чи 23 години вона почула як сусід вийшов з квартири. Через декілька хвилин він повернувся і проходив поруч дверей її кімнати, тому вона побачила крізь матове скло дверей та по силуету здогадалася, що він іде з дівчиною, але обличчя дівчини вона не роздивилася. До 24 години вона слухала музику в своїй кімнаті, та із кімнати не виходила. З кімнати сусіда будь-якого шуму також не чула. Біля 24 години вона разом із своїм дворічним сином лягла спати.

О 2 годині 52 хвилин вже 9 травня 2020 року вона прокинулася щоб погодувати дитину і почула, як повз її кімнату до виходу з квартири йшов Ерітьє з дівчиною, але хто за ким йшов, вона не бачила, оскільки вона годувала сина.

За пару хвилин сусідка почула шум на сходовому майданчику шостого поверху будинку, хтось стукав по ліфту. Шум тривав біля однієї хвилини, а потім у двері квартири почав стукати Ерітьє, який просив допомоги. Коли вона відкрила двері, то юнак сперся на бокову сторону дверей, віддав їй в руки свій мобільний телефон, і попросив щоб вона викликала йому швидку медичну допомогу, бо його поранено ножем. Хто саме його поранив ножем він не сказав. У той же час йому стало погано і він почав блювати та впав на підлогу обличчям в низ. Після чого вже більше нічого не говорив. Сусідка стверджує, що по телефону повідомила швидкій медичній допомозі, що її брата поранено і йому потрібна медична допомога. По приїзду швидкої медичної допомоги Ерітьє вже був мертвий. Дівчина називала його братом, але потім уточнила, що він її земляк і друг. Ці показання вона давала слідчому поліції.

За другим разом, через три тижні, у судовому засіданні сусідка показала, що 8 травня 2020 року о 21.50 год. вийшла зі своєї кімнати на кухню щоб приготувати їжу своїй дитині. На цей момент Ерітьє також зайшов на кухню, відкрив холодильник і взяв собі їжу та повернувся до себе в кімнату. Погодувавши свого сина, вона загасила в своїй кімнаті світло, лягла у ліжко й побачила, що Ерітьє по коридору вийшов з квартири. Через деякий час він повернувся знову в квартиру але вже з дівчиною.

У судовому засіданні сусідка говорила, оскільки в її кімнаті було темно, а в коридорі горіло світло, то крізь рифлене матове скло своїх дверей вона побачила, що у дівчини були нафарбовані губи червоною помадою, і дівчина мала червоне вбрання та на спині чорний рюкзак.

Після цього вона одягнула на вуха навушники і, слухаючи музику і через деякий час заснула.

Близько 2.52 год. сусідка прокинулася, щоби нібито піти в туалет. Справила свої природні потреби у відро, яке стояло в кімнаті під ліжком і знову лягла спати. Тепер кажучи, що в цей момент вона помітила, як дівчина та Ерітьє вийшли на загальний коридор сходового майданчика і чула на цьому коридорі нібито якусь сварку.

Незабаром Ерітьє начебто повернувся в квартиру, зайшов у туалет, повернувся у свою кімнату. Приблизно через 5 хвилин він підійшов до дверей її кімнати і постукав.

Сусідка стверджує, що коли встала і відкрила двері, то вже побачила, що хлопець сидить на порозі дверей її кімнати і тримає в руках светр червоного кольору. Він дав їй телефон і сказав, щоб вона поговорила з медиками, оскільки він вже викликав швидку медичну допомогу. Коли вона з його телефону ще раз набрала швидку, то Ерітьє нібито сказав їй, що його вдарили ножем. У цей час дитина почала плакати і сусідка залишила його біля дверей та пішла у свою кімнату заспокоювати дворічного сина, а Ерітьє впав обличчям до підлоги, помираючи від втрати крові. На його телефон ще декілька разів телефонували із швидкої медичної допомоги та уточнювали, де саме знаходиться їх будинок і що трапилося. По приїзду швидкої юнак вже помер.

Адвокат Соломії просив провести слідчий експеримент, щоб з’ясувати, чи могла сусідка бачити через рифлене матове скло дверей в нічну пору доби особу жіночої статі, яка прийшла разом загиблим в квартиру, чи могла через матове скло свідок бачити дівчину із нафарбованими червоною помадою губами, червоний одяг і чорний рюкзак.

Але 29 липня 2020 слідчий в особливо важливих справах Кисіль у задоволенні клопотання відмовив мотивуючи тим, що свідок має на утриманні малолітню дитину віком 2 роки, яку вона доглядає сама, тому провести таку слідчу дію, не порушуючи прав свідка не представляється можливим. Крім того старший слідчий Кисіль зазначив, що проведення слідчого експерименту слідчим або прокурором є правом, а не обов`язком, і проводиться для перевірки і уточнення відомостей, які мають значення у справі. Але ця сусідка не була очевидцем безпосереднього вчинення злочину, а лише нібито бачила підозрювану в квартирі перед подією.

Старший слідчий Кисіль стверджував, що про факт перебування неповнолітньої в квартирі Ерітьє йому також сказав таксист. Покидаючи квартиру нібито після вбивства Соломія викликала собі таксі…

Біля вхідних дверей і на прилеглих сходах, в пасажирському ліфті слідів крові не знайдено. Це ставить під сумнів можливість отримання поранень як при виході з квартири, так і при поверненні його назад у квартиру.

Перші сліди крові знаходилися виключно в квартирі, де тривалий час проживав потерпілий спільно зі своєю знайомою.

Тому захист вважає, що смертельну травму юнак міг отримати тільки всередині квартири.

На ділянках на напівпальто і спортивній куртці Соломії та на лосинах виявлені сліди крові. Експертиза показала, що сліди крові можуть належати як вбитому так і Соломії або іншим третім особам. Адвокат дівчини доводив, що у неї самої в цей день була менструація, тому це могла бути її кров. А відтак клопотав про повторну експертизу, але суд йому відмовив.

Розслідування тривало пів року і наприкінці листопада 2020 року справу стосовно резонансного вбивства передали до суду.

Ерітьє у Тернополі поховала його сестра Ешлі Грейс, яка також є студенткою Західноукраїнського національного університету і має статус потерпілої в цій справі. Батьки хлопця не змогли приїхати на похорон через карантин. Забрати тіло на батьківщину через пандемію було складно і дорого.

– Я вважаю, що підозрювана таки винна і хочу, щоб вона провела за ґратами решту свого життя, – говорить сестра вбитого. 

– Ми хочемо, щоб було здійснене правосуддя. Щоб винні були наказані і встановлені дійсні обставини, які були на момент вчинення злочину, – додає адвокат Сергій Хлєбніков, який представляє потерпілу в суді. –  Ніхто не хоче, щоб покарали невинного, але всі хочуть, щоб той, хто винен, відповів за все і покарання було згідно визначених норм закону.

Бояться, що процес може затягнутися

У цій справі відбулося вже два підготовчих засідання, проте суд розглянув лише нагальні клопотання, які стосувалися продовження строку тримання під вартою підсудної.

Перейти до інших питань суд не зміг, тому що не з’явилася мама Соломії, яка є законною представницею доньки в суді. Відтак засідання у тій частині довелося відкладати вже двічі. Йдеться про засідання 9 грудня минулого року та 3 лютого цього року. В обох випадках, за словами захисників дівчини, мама не змогла прийти за станом здоров’я. Мовляв, хворіє і надасть всі довідки. Щоб не порушувати право підсудної на захист, суд відклав підготовче засідання на 17 лютого.

Прокурор Віталій Пащенко та представник потерпілої Сергій Хлєбніков кажуть, якщо жінка не надасть підтверджуючих документів і виявиться, що пропустила суд без поважних причин, до неї слід застосувати штрафні санкції. Проте захисники обвинуваченої запевнили, що документи будуть. 

На засіданні 3 лютого суд продовжив для Соломії запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, хоча захисники дівчини вже неодноразово просили про домашній арешт. 

– Я вважаю, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надалі мають місце, – зазначив у своєму клопотанні прокурор. – Перебуваючи під більш м’яким запобіжним заходом, вона зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи міру покарання, а це до 15 років позбавлення волі. А також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Хочу зазначити, що Тернопільський міськрайсуд розглядає відносно обвинуваченої ще інше кримінальне провадження за крадіжку майна. Це свідчить про систематичну протиправну поведінку зі сторони підсудної.

Також прокурор додав, що існує ризик тиску, як на потерпілу, так і на свідків у даному кримінальному провадженні. 

 – Оскільки свідки та потерпілі є іноземцями, а обвинувачена досить добре володіє іноземними мовами, то може впливати на них з метою зміни показів, які вони давали на досудовому розслідуванні, або відмови від цих показів, – озвучив ризики Віталій Пащенко. 

Захисники Соломії заперечували щодо клопотання прокурора і попросили суд змінити запобіжний захід на більш м’який. 

 – У неї є місце проживання, вона навчається у коледжі, а вже більше як 8 місяців сидить під вартою. Тому просимо змінити запобіжний захід на домашній арешт, – каже адвокат Василь Бойко.  

Ще один адвокат підсудної Володимир Поморянський заявив, що аргументи прокурора є непереконливими.

– Сторона захисту вважає, що обвинувачення, які інкримінують і які зазначені в обвинувальному акті, є надумані, перебільшені, – каже він. – А ризики, які називає прокурор, нічим не підтверджені. Прокурор посилається на ст. 185 (крадіжка – ред.), а ще ніхто нікого не засудив і ніхто не може визнати, чи є там вина чи ні. Там дуже сумнівна кваліфікація. Моя підзахисна має постійне місце проживання, характеризується позитивно, немає ніяких даних, що в неї соціальні зв’язки такі, які можна поставити під сумнів. 

«Я не знайду гірших слів, щоб описати, що пишеться журналістами»

Соломія повідомила, що у СІЗО в неї  погіршилося здоров’я і попросила суд про проведення медобстеження та перебування на судових засіданнях у режимі відеоконференції.  

– У мене загострилась виразка шлунка і мене просто примусово сюди привезли. Зараз я дуже погано себе почуваю і хочу, щоб мені провели повне медобстеження, – озвучила у судовому засіданні своє бажання обвинувачена. – Але сьогодні мені виміряли тиск і температуру і сказали, що цього достатньо для того, щоб я з’явилася в суді, тоді як просила про відеоконференцію.  

Суддя та всі сторони процесу підтримали прохання підсудної про проведення медобстеження. За словами судді, обвинувачена в праві звернутися в медчастину СІЗО щодо проведення медогляду. Якщо їй відмовлять, вона може звернутися до суду з відповідною заявою і він її розгляне. 

На даному етапі судові засідання відкриті. Хоча ще 9 грудня минулого року Соломія досить бурхливо реагувала на присутність преси у судовій залі і просила проводити засідання у закритому режимі. З таким же клопотанням звернулися до суду і її захисники та прокурор Віталій Пащенко, який зауважив, що обвинувачена на момент, коли стався злочин, була неповнолітньою.  

– Щоб не порушувати її права та не було некоректного трактування пресою чи іншими особами даних, які будуть розголошені в судовому засідання, я вважаю, потрібно проводити слухання у закритому режимі, – сказав прокурор. – Тим більше обвинувачена сама проти відкритого засідання. 

Натомість потерпіла та її адвокат були не проти, щоб засідання проводилося у відкритому режимі.  Відтак, на етапі підготовчих засідань суд відмовив у даному клопотанні і дозволив журналістам бути у судовій залі. Проте враховуючи те, що підсудна проти фото- і відео- зйомки, головуючий суддя Юрій Дзюбановський попросив бути коректними і не знімати дівчину. 

– Я вчуся на юридичному факультеті і довіряю лише фактам. А преса хоче хайпанути, знімає відео, щоб налаштувати у соцмережах та своїх виданнях людей проти мене, не знаючи правди, – говорила обвинувачена. – Я можу сказати, що представник потерпілої, журналісти повністю погоджуються з тим, що говорить прокурор. Але вони не вдумуються у справу, бо вони, по-перше, там не були… Я прошу, бо це небезпечно для мого життя і життя моєї матері. Оскільки їй погрожують журналісти, люди… Наскільки інформація неправильна, несправедлива , обурлива…   Я не знайду гірших слів, щоб описати, що пишеться журналістами, тварями, мразями в соцмережах… Вимітайтеся звідси!

У обвинуваченої свої версії

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд неодноразово надавав слово дівчині і вона була багатослівною.

Соломія заперечила свою причетність до злочину і звернула увагу суду на те, що кожного разу, коли прокурор говорить про тримання її під вартою, він не пред’являє нових доказів її винуватості. Саму ж справу називає авантюрою. А також вважає, що винною є зовсім інша людина. 

 – Повторюся, як і кожного разу на судовому засіданні, яке стосується строку тримання мене під вартою. Я знаю, що це є правопорушенням, тому що кожного разу прокурор повинен представити нові докази того, що я дійсно є винною, – заявила Соломія. –  Його докази базуються тільки на припущеннях, додуманих історіях, які були задумані з самого початку, щоб зробити мене крайньою людиною, яка буде нести покарання і відповідальність за зовсім іншу особу, яка була співмешканкою вбитого. 

Обвинувачена зауважує, що загиблий жив у квартирі зі своєю землячкою, і що ця іноземка була в помешканні в момент вбивства. 

– Вона з тієї ж країни, що й він. В протоколі було вказано,  що сусіди визвали поліцію і швидку, а потім було вказано, що він ще, коли ще був живий, дав телефон їй,  щоб вона подзвонила… Тобто це все слідство закручує і каламутить воду,  – стверджує Соломія. – Оскільки мене там не було і я не знаю, але я можу сказати, що згідно логічного і раціонального мислення, коли приїхала поліція, то в першу чергу вони повинні були звернути увагу на те, що очевидно винною повинна бути та людина, яка знаходилася у час вчинення цього злочину – а це ця темношкіра дівчина, яка проживала разом з ним в одній квартирі. Я ознайомилася з матеріалами слідства і там описано, що було багато відбитків… Усі більш-менш раціональні докази, які могло зібрати слідство, вказують тільки проти цієї жінки. Але оскільки слідчим було невигідно садити за ґрати іноземку, вони вирішили зіпхати це все на мене….

Соломія вважає, що справа проти неї сфальсифікована.

 – Відсутні докази, які б свідчили проти мене. Я їх досі не бачила, я вже сім місяців перебуваю під вартою в Чортківському СІЗО і ще досі не можу зрозуміти, під яким приводом до мене приїхали без ордеру і арештували, – зазначає обвинувачена. 

Сестра вбитого не розуміє нашої судової системи

Потерпіла у справі сестра вбитого студента Ешлі Грейс розчарована тим, що суд триває так довго. Дівчина не розуміє, чому все стільки тягнеться, чому вона приходить на засідання, а їх щоразу відкладають. 

 – Вона втомлена, їй дуже важко емоційно. Вона не розуміє нашої судової системи, – каже перекладачка, яка допомагає Ешлі в суді. – Питає, чому, коли є всі докази, все так довго триває, щоразу подаються клопотання. Чому підсудній потрібен законний представник, коли їй 18 років? Ми намагаємося їй це все пояснити, що такі вимоги законодавства. 

До того ж Ешлі боїться, що Соломію можуть випустити з СІЗО. 

– Вона вбила мого брала, вона може вбити і мене. Її не можна відпускати з-під варти, тому що вона небезпечна, – каже Ешлі. 

До речі, підтримати Ешлі в суд приходили її друзі з ДР Конго, які навчаються у Тернополі. Проте їх у приміщення установи не пропустили через карантинні обмеження.

Студенти, які чекали Ешлі під стінами суду, принесли з собою фото вбитого Ерітьє. Вони кажуть, що через цей випадок, який стався з хлопцем, їм страшно.  На питання, чи безпечно почувається у Терноплі, один зі юнаків одразу відповідає: «Ні». Потім додає: «Взагалі ніхто мене тут не ображав, у Тернополі мені комфортно, але через цей випадок просто боюся».  

– Ми почуватимемось в безпеці, коли обвинувачена буде під арештом. Як тільки опиниться на вулиці, ми не матимемо спокою, – додає ще одна студентка Крістел. 

Це не перша смерть студента-іноземця у Тернополі 

Згідно з даними управління Державної міграційної служби в Тернопільській області, у Тернополі навчаються понад 2, 5 тисячі іноземних студентів.  Скільки з них з тих чи інших причин померли в Тернопільській області, окремої статистики правоохоронці не ведуть. Проте як свідчать повідомлення місцевої преси, смерть Ерітьє Люсамба Каємбе не перша за останні роки у Тернополі. 

Так, у березні 2016 року через травми, отримані в ДТП у Тернополі, померла 19-річна студентка з Польщі Агнєжка Єзерска, яка навчалася на першому курсі медуніверситету. Дівчина поверталась із вечірньої пробіжки і потрапила під колеса автомобіля. Як виявилося, водій Mercedes-Benz, який був у нетверезому стані, на швидкості в’їхав у інше авто, яке пропускало на пішохідному переході дівчину, відтак воно і вдарило її. Водій Mercedes утік з місця аварії, а травмована дівчина від отриманих важких травм невдовзі померла у лікарні. У січні 2019 року Тернопільський міськрайонний суд дав водію п’ять років тюрми. Як йдеться у вироку суду, чоловік свою вину так і не визнав.

21 січня 2019 року у Тернополі померла студентка із Сьєрра-Леоне 26-річна Джаллох Еджату. Дівчина навчалася на 4-ому курсі Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б.Д. Гаврилишина ТНЕУ. Швидка забрала студентку 20 січня із тернопільського залізничного вокзалу. Вона померла у лікарні. Згодом з’ясувалось, що у дівчини було чимало серйозних хвороб, які й забрали її життя. Криміналу в її смерті не знайшли.

8 травня 2014 року студентку з Нігерії  збив вантажний потяг. Тонья навчалася у  Тернополі  в медуніверситеті, у неї залишилася чотирирічна дитина. Як повідомляли в поліції, іноземка йшла близько до колії в навушниках, і її зачепив вантажний потяг. Медики, які прибули на місце, госпіталізували потерпілу, проте вона померла дорогою до лікарні.

У січні 2020 року наклала на себе руки студентка тернопільського медуніверситету Бадмус Ололаде Рафіат. Дівчина випила щурячої отрути. Її знайшли біля будинку одногрупниць, а в їхній квартирі прощальну записку. Як повідомляли в поліції, у день нещастя вона прийшла до подруг схвильована через проблеми в університеті. Згодом виявилося, що вона не склала іспит з педіатрії за третьою, тобто останньою спробою, і була подана на відрахування з вишу. 

Через смерть шестикурсниці 17 січня 2020 року сотні іноземних студентів Тернопільського медуніверситету зібралися на акцію протесту. В руках у молоді були плакати з написом: DR. Badmus is dead because of TDMU («Доктор Бадмус мертва через ТДМУ» – ред.). Студенти вимагали спрощення процедури складання іспитів, зменшення кількості питань на іспитах, збільшення кількості спроб перескладання іспитів, зниження прохідного балу на іспиті «Крок», відставки декана факультету іноземних студентів.

Рідні студентки Бадмус сумнівалися у тому, що вона могла добровільно вбити себе. Відтак поліція розглядала кілька версій смерті. Зокрема, доведення до суїциду. Проте через кілька місяців кримінальне провадження щодо смерті іноземки закрили за відсутністю складу злочину.


Євгенія Цебрій, для сайту  «Судовий репортер» 

Фото авторки

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *