Вищий антикорупційний суд допитав суддю Господарського суду Харківської області Тетяну Денисюк, яка обвинувачується у зловживанні службовим становищем і постановленні завідомо неправосудного рішення.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
У грудні 2016, суддя, розглядаючи позов «Укргазвидобування» про стягнення із «Карпатнадраінвест» 3 млн грн боргу за послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції, задовольнила зустрічний позов і зобов’язала державне «Укргазвидобування» передати компанії «Карпатнадраінвест» 10,9 млн кубометрів газу і 826 тонн газового конденсату. За кілька місяців до цього газ і конденсат були арештовані у кримінальній справі щодо Олександра Онищенка і рішенням іншого суду передані «Укргазвидобуванню» для реалізації.
Денисюк повідомила, що не визнає себе винною і вважає, що рішення є законним. Вона розповіла, що в лютому 2017 рішення частково скасував апеляційний суд, залишивши вимогу про передачу газу без розгляду. Втім, Денисюк вважає, що це не вказує на неправосудність рішення. На її думку, причиною скасування рішення, стало не порушення нею норм права, а різна оцінка місцевим і апеляційним судом фактичних обставин.
«Згідно норм господарського процесуального кодексу, ст.79-81, які діяли на момент постановлення рішення, наявність арешту на спірне майно не була перешкодою… Рішення слідчого судді не є преюдиціальними, тобто такими, що мають пріоритет при вирішенні питання про наявність чи відсутність фактичних обставин», – сказала Денисюк.
Суддя зацитувала постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду від 03.06.2016, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Тобто звернення з позовом щодо долі майна, арештованого в кримінальній справі, не суперечить закону.
«Рішення не тягло за собою передання газового конденсату… а лише стало підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування накладеного арешту… Ніяких позапроцесуальних спілкувань зі стороною, на користь якої, на думку прокурора, винесено рішення, не було», – підкреслила Денисюк.
Прокурор запитував, чи визнала Денисюк своїм рішенням газ власністю компанії «Карпатнадраінвест», оскільки у рішенні говорилося лише про передачу газу. Суддя відповіла, що газ уже належав «Карпатнадраінвест» за договором про спільну діяльність і йшлося тільки про виконання умов договору. Суд запитував Денисюк, чи встановлювала вона своїм рішенням право власності на газ. Денисюк спочатку не хотіла однозначно відповісти, кажучи, що воно вже було встановлено, але потім сказала, що ні, не встановлювала. «Яким чином це рішення мало бути виконане це вже до виконавчого провадження. Підстав для неприйняття позову не було», – вважає обвинувачена.
«Укргазвидобування», заперечуючи проти передачі газу, долучало рішення у кримінальній справі. Однак у своєму рішенні суддя Денисюк це не відобразила.
«Ухвали слідчого судді про арешт майна для господарського суду не є преюдиціальними. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню. Якась частина арештована… Газовий конденсат. А який саме? Він був неідентифікований. Для мене як для судді господарського суду підстав, передбачених господарським процесуальним кодексом не було ні для зупинення провадження, ні для повернення позовної заяви», – пояснила вона.
Прокурор запитував у Денисюк, чи повинна у господарському позові зазначатися ціна позову. Суддя взяла паузу, щоб пригадати, пояснюючи, що з 2017 року не має повноважень. Денисюк підтвердила, що ціна має вказуватись, якщо позов піддається грошовій оцінці. «Якщо це майновий позов, а не зобов’язання вчинити дії, передбачені договором, я на цьому наполягаю», – сказала обвинувачена.
Нагадаємо, що вимогу «Карпатнадраінвест» суддя вважала немайновою. Тому компанія також недоплатила 205 тис. судового збору, що розцінюється як шкода, завдана державним інтересам.
Прокурор цікавився, чому суддя зменшила пеню для «Карпатнадраінвест» до 26 тисяч гривень, коли йшлося про заборгованість перед «Укргазвидобування» на суму понад 3 млн грн. Суддя може зменшити пеню у виняткових випадках, прокурор хотів почути ці причини. Але Денисюк не стала їх називати, кажучи, що інформація є в матеріалах господарської справи. Тоді прокурор повідомив, що апеляційний суд скасував рішення, оскільки доказів виняткового випадку не було взагалі. Денисюк відповіла, що «Карпатнадраінвест» подавала клопотання про зменшення пені і виняткові обставини вона вказала у своєму рішенні, а інші причини такого рішення є таємницею нарадчої кімнати. Зрештою, Денисюк повідомила, що за п’ять років розглянула багато таких справ і назвати, які конкретно були виключні підстави в цьому рішенні, вона не може, бо не пам’ятає.
Судді антикорупційного суду запитували, чи готувалася Денисюк до допиту і чи перечитувала прийняте нею рішення. Обвинувачена відповіла, що так, але не розуміє, як це стосується висунутого їй обвинувачення, тому і не запам’ятала.
«Це тайна нарадчої кімнати. Я приймала рішення одноособово. Що я клала в основу цього рішення, це особисто моє власне переконання. Все було викладено в процесуальному документі. Чим я тоді керувалася, я не бажаю на це питання відповідати, оскільки вважаю, що на той момент це була тайна нарадчої кімнати», – заявила Денисюк.
Суддя ВАКС Крикливий відреагував: «Тайна нарадчої кімнати – це те, що відбулось в нарадчій кімнаті, яке було обговорення, а рішення суду є публічним і не може бути таємницею за винятком випадків, передбачених законом».
Денисюк сказала, що не відступиться від своєї позиції і пояснювати, чому підстави були виключними не бажає.
Прокурор запитав, якими доказами обґрунтовувалось клопотання про зменшення пені. Суддя знову зіслалась на матеріали справи. Апеляційний суд скасував рішення Денисюк, бо не побачив цих підстав.
Суддя Крикливий запитав, чому підстави не були зазначені в рішенні, а якщо були, то просив обвинувачену їх назвати.
Після технічної перерви на 5 хвилин Денисюк пояснила, що виключною підставою було невиконання «Укргазвидобуванням» зобов’язань за договором про спільну сумісну діяльність, не були підписані акти прийому-передачі газу. Однак чи було це відображено у судовому рішенні вона не пам’ятає.
Прокурор Перов повідомив, що вдома у судді Денисюк було вилучене єдине судове рішення і саме в цій справі. Прокурор цікавився, з якою метою воно там зберігалося. «Інколи, коли я готую текст рішення, думаю, всі судді так роблять, у кого є завантаженість велика… Я перевіряю рішення. Я його розпечатую, перевіряю, намагаюся, можливо ще щось додати. Не виключаю, що було розпечатано мною для перевірки. Купу документів, які забрала зі свого кабінету, поклала до себе в сумку, принесла додому, склала на полицю і забула. Рішення підписане і повністю відповідає тому, що видане сторонам. Тому не розумію, який це доказ може бути», – пояснила Денисюк.
У наступному засіданні 30 листопада мають відбутися дебати.
Ще у 2018 на обранні запобіжного заходу прокурор САП повідомив, що ексдиректор «Карпатнадраінвест» Андрій Сіротов на допиті підтвердив, що знає батька судді Станіслава Денисюка та її брата з середини 90-х, оскільки вони працювали разом в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю. Станіслав Денисюк – ексголова Державної податкової адміністрації в Харківській області, відомий як фігурант «вертолітної справи» про податкові майданчики часів міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Сьогодні Станіслав Денисюк захищає дочку в антикорупційному суді як адвокат.
11 червня 2020 Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу про постановлення суддею неправосудних рішень. КС вирішив, що стаття 375 КК суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить Конституції України. Конституційний суд відтермінував втрату чинності статті 375 на шість місяців, давши парламенту час на її доопрацювання.
Батько судді Денисюк раніше заявив, що вважає справу проти своєї дочки помстою за її принципову позицію. У травні 2017 колишній керівник податкової інспекції у Харківській області Станіслав Денисюк був затриманий і арештований у так званій «вертолітній справі». Після цього до Тетяни Денисюк начебто звернулися представники військових прокурорів Матіоса і Борзих з вимогою надати вказаним прокурорам хабар в сумі $1 млн за звільнення її батька з-під варти та закриття справи. Суддя Денисюк та її брат написали заяву до Генеральної прокуратури про вимагання хабара.
Тетяна Денисюк під контролем передавала частину винагороди в сумі 200 тис. доларів, але гроші зникли і нікого не затримали. Було розголошено відомості про співпрацю Денисюк зі слідством і Матіос і Борзих начебто переконували її попросити ГПУ передати справу про хабар у військову прокуратуру, а за це Матіос обіцяв запобігти переслідуванню судді з боку НАБУ. Однак суддя Денисюк не погодилась і пізніше справа НАБУ нібито стала помстою за це.
У червні 2019 Генеральна інспекція ГПУ закрила справу про вимагання хабара в родини Денисюка. Згодом апеляційний суд цю постанову скасував. Слідчий посилався на те, що не здобуто доказів, що Головний військовий прокурор Матіос чи його заступник погодилися отримати чи одержали неправомірну вигоду. Скасовуючи постанову прокурора, суд зіслався на неповноту дослідження обставин, зокрема не допитаний Матіос, не вирішувалось питання про можливість допиту керівника ГПУ Луценка. Крім того, взагалі не допитувались Наталія Надточей та її чоловік Олександр Клименко, які безпосередньо контактували з дочкою Денисюка. Також суд зазначив, що таку справу мало розслідувати НАБУ, а не ГПУ.
20
0
20
20
