Києво-Святошинський суд завершив допит дружини ексміністра закордонних справ Леоніда Кожари — Марини Козерод. Вона є ключовим свідком загибелі бізнесмена Сергія Старицького в будинку Кожари 21 лютого 2020 року.
Старицький загинув від вогнепального поранення з пістолета господаря будинку, з яким раніше того вечора столувався і вживав спиртне. Через понад місяць Леоніда Кожару звинуватили в умисному вбивстві і помістили під варту
Ще під час обрання запобіжного заходу в закритому засіданні була допитана дружина підозрюваного, яка заявила, що Кожара ні при чому, а трапився казус, коли вона намагалась відібрати у п’яного гостя пістолет: зброя вистрелила, смертельно поранивши Старицького.
Однак жінці не повірили і пред’явили обвинувачення у дачі завідомо неправдивих показань.
Тепер Кожару та його дружину паралельно судять у Києво-Святошинському суді.
У засіданнях 14 і 29 вересня Марина Козерод дала показання як свідок у справі про умисне вбивство. Вона розповіла, що зі Старицьким познайомилася за 3-4 роки до його смерті. Вони з Кожарою зустріли його в ТРЦ Lavina Mall. Жінка стверджує, що її чоловік дружив із покійним і вони часто бачилися, але скільки разів уточнити не змогла.
Партнер покійного Старицького по Atlantic Group Ендрю Найт Бейн бачив його перед поїздкою до Кожари. Зі слів цього свідка, Старицький говорив, що їде друзів, яких давно не бачив. «Сказав, що хоче побачитися зі своїм однокласником із коледжу. Це був колишній міністр закордонних справ часів Януковича… Я знаю в більшості всіх його друзів з університету. Але цього друга я не знаю… Він був у прекрасному гуморі, ми жартували… Ми ділимося послугами водія… Він сказав, щоб його забрали о 8 годині, тому що там буде p’yanstvo. Він чекав з нетерпінням, щоб зустрітися зі своїм другом і гарно провести час», — показав свідок.
Того дня Старицький приїхав до Кожар зі своїм собачкою і подарував господині квітку. Зі слів жінки, все було добре, Кожара радів приїзду друга і готував салат.
У будинку було троє — подружжя Кожар і їх гість. Садівника того дня відпустили раніше.
Старицький приніс дві пляшки горілки і біле вино для господині. Ще пів пляшки горілки знайшлося в домі Кожари. У підсумку було випито півтора пляшки горілки і чверть пляшки вина. Козерод припускає, що випила 150-180 грамів вина.
Дружина Кожари пригадує, що ніхто не сварився, навпаки, веселилися. При цьому більше жартував саме Старицький, який згадував службу в армії, розповідав про роботу.
Відповідаючи на запитання прокурора, свідок повідомила, що не помітила, аби чоловік часто пив спиртне, мовляв, вживав як усі люди, непитущим не був. Випивши Кожара, зі слів дружини, був тихим, бо і “в житті тихий”.
Дружини ексміністра наполягає на версії, що суперечка на кухні виникла саме між нею і Старицьким, в якого вона намагалась забрати пістолет. А Кожара був нібито на другому поверсі і спустився тільки, коли пролунав вистріл.
— Зі слів допитаних працівників поліції, Кожара вів себе агресивно, намагався вдарити працівників поліції тумбочкою, після чого грав на гітарі та співав. Чи можете Ви пояснити таку зміну поведінки Кожари? — поцікавився прокурор.
— Не грав, не співав. Он хотел. Есть у полицейских видео, думаю, можете посмотреть… А то, что агрессивный человек и хотел ударить тумбочкой, то я первый раз об этом слышу, меня в тот момент не было… Сказали, что надо нас в раздельных маленьких комнатах, чтоб мы ничего не видели, не слышали… Когда я зашла обратно, я видела, что Лео побили сотрудники полиции, применяли агрессию, надели наручники. Я пыталась расспросить, что произошло. Сказали, что как-то активно он повел себя к полиции. Я этого не видела и не слышала… Он то ли трезвел, то ли не понимал, где я. В маленькой комнате полно людей, которых он не знает, не понял как себя вести. Хотел узнать, где я, кто эти люди… Потом с него сняли наручники. Он говорил на английском. То что пел или брал гитару такого не было.
— Чи була станом на 21.02.2020 в Вашому будинку зброя? Якщо так, для чого її тримаєте в будинку? — запитав прокурор.
— Это Леониду Александровичу подарило то ли посольство, то ли посол Израиля. Есть разрешение, полиции показали.
— Чому зброя, яка належить Кожарі опинилася на першому поверсі будинку?
— Я не могу на это ответить. Я не приносила, не знала, не видела. До этого Сережа с Лео разговаривали в нормальной обстановке, чай пили…
— А хто приносив зброю?
— Я понятия не имею, я не видела, не знаю. Муж хранил, я не знаю.
— Ви не знаєте, де зберігалася зброя в будинку, де Ви проживали? — запитала суддя.
— Нет-нет. Один раз я только видела, что Лёнечка чистил ее и все. А так я даже не знаю, да.
— При яких обставинах Старицький отримав вогнепальне поранення в голову в Вашому будинку?
— Был вечер. Все хорошо. Шутили, кушали, выпивали, разговаривали. Порой выходили на улицу… В один из моментов, по-моему, Лео включил магнитофон. У нас играет разнобой. А Сережа еще просил: поставь Led Zeppelin. Один из разов автоматически поставило Led Zeppelin. Сережа говорит: «Это композиция не та, что я бы хотел, но закройте вдвоем глаза… Послушайте эту композицию до конца з закрытыми глазами». Он так хотел. Заслушали, все. Прошло время. Мы вышли в центральную комнату. Танцевали все вместе: я с Сережей, я с Лео, Сережа с Лео, Лео с собачкой, Сережа с собачкой, со всеми собачками. Все вместе перетанцевали. Потом сели опять за стол. И я себе подумала, а чего я буду сидеть, когда мне так хорошо с закрытым глазами. Я себе пошла… В центральной комнате у нас есть диван… В один из моментов я опять поднялась…. Сережа что-то начал говорить. Я не совсем понимаю, что он говорил. Так произошло у нас… Это не борьба, я даже не знаю, как это объяснить. Я пыталась у него забрать оружие. Так и произошел выстрел. За мгновение, за секунду.
Згодом під час допиту адвокатом потерпілих Козерод повідомила, що коли лежала на дивані, то Старицький і Кожара були на кухні. Між кімнатами є тільки арка, але, що робили чоловіки, вона не бачила і не чула.
— Чому Ви почали забирати зброю в Старицького?
— Вообще зброя — это ненормально. Плюс, человек выпил. Что он говорил, я не понимала. Я его просила положить пистолет.
— Коли саме Ви побачили в нього зброю?
— Пришла на кухню. Продукты туда-сюда. Разговаривали с Сережей. Он в один момент просто встал, взял пистолет и уходил в сторону веранды…
— Сергій з пістолетом йшов чи без?
— Взял пистолет и пошел.
— Де він його взяв?
— На кухне у нас… Тумбочка и там шухлядка. Они курили сигары. Долго были на улице. Это еще до того, как я легла… Покурив сигары, Лео зашел в дом с пистолетом и положил его в эту шухлядку.
— Звідки на вулиці взявся пістолет у Кожари?
— Я не знаю. Я только видела, что они вдвоем с Сережей зашли.
— А пістолет зазвичай лежить у цій тумбочці?
— Нет-нет. В этой тумбочке у нас лежат сигареты, все для собачки…
— А де зазвичай Леонід Олександрович тримає цей пістолет?
— Я не знаю. Я вообще видела его только один раз.
— Старицький взяв пістолет і направився з кухні. Куди він пішов?
— Хотел выйти на улицу… Я удивилась, что человек пьяный, почему агрессия, почему пистолет в руке. Хотела, чтоб он просто его положил.
— Ви йому щось сказали?
— Да, я ему говорила. Но сначала не поняла, что он отвечал. Потом пыталась его забрать.
— Що Ви йому сказали?
— «Сережа, положите пистолет. Что происходит? Куда Вы идете?»… Потом что я четко поняла: «Хочу выйти пострелять».
— Де в цей момент перебував Леонід Олександрович?
— На 2 этаже.
— А в який момент він піднявся на другий поверх?
— Я этого не видела.
— … До того, як Ви прийшли за стіл чи після того?
— Когда я встала с дивана, я уже его не видела.
— Після того, як Ви сказали Старицькому залишити зброю, що він зробив?
— Что-то говорил невнятное, неустойчиво стоял на ногах.
— Яким чином Ви його зупинили?
— Говорила словами. Так ручкой… А потом было как сплетение рук. Так как он выше меня и сильнее…
— Тобто Ви двома руками намагалися у нього забрати пістолет?
— В конце — да.
— І що відбулося? Ви забрали в нього пістолет?
— Нет. Так и не забрала… Просто на секунду он как-будто не как потерял сознание, а попятился назад и одна секунда и все…
— Коли пролунав постріл, коли Ви в нього забирали пістолет?
— Он не попятился, а как-будто потерял равовесие: за секунду раз и назад… Все за секунду, мгновенно произошло… Лео всего этого не видел и пытался то ли реанимировать его, то ли разговаривать c ним.
— Чи підходив Кожара до тіла Старицького, коли він загинув?
— Да.
— Що він робив, коли підходив?
— Во первых, я его еле оттянула, как говорится, надорвала ему рубашку… Я так поняла, что Лео просто в шоковом состоянии был и пытался понять: жив он, не жив, разговаривать с ним, приподнимал за плечи… по щекам его бил.
— Леонід Олександрович запитував, що сталося?
— Я сама вкратце рассказала. Не знаю, понял, не понял, услышал, не услышал.
— Чи здійснював Кожара постріл в Старицького?
— Нет. Боже упаси. Что Вы такое говорите.
— Яким чином Кожара 21.02.2020 зламав окуляри?
— Когда спускался со второго этажа… Мы с Лео друг к другу лицом были. Как Лео спускается вниз, а Сережа уже лежит… Потом он к нему. Не целовать, но пытался приподнять под плечи, обнимать… Раз и упал. Я помню поднимала и там одно из стеклышек…
— Що Ви зробили після того, як це сталося?
— Лео сказал звонить в полицию и скорую помощь. Не знаю почему, я под стрессом или в шоке я позвонила сразу Володе — это наш садовник. Я тогда помнила, что один раз, он мне сказал, что три раза звонила… Потом я позвонила в полицию. Мне все казалось секундами!.. Потом мне показали наш разговор на бумаге. Оказалось, что 9 минут, 37 секунд я разговаривала… с полицией. Я думала, что все секунды.
— Хто такий Володя?
— Это мужчина, который работал. Он и дом строил и за собачкой смотрел, и за садом. Но по стечению обстоятельств у нас нету денег и мы, грубо говоря, попросили его уйти от нас.
— …Уточніть момент, коли Ви побачили зброю у руках Старицього, — попросила адвокат Алла Бронішевська, яка представляє потерпілих.
— Я зашла на кухню. Сидел Сереженька… Малоговорящий он такой. Поднялся, взял пистолет. Тут у нас такая шухлядка в тумбочке. Подошел ближе к кухонной поверхности… Что-то говорит, я не совсем его понимаю. Я хотела забрать пистолет.. Потом я поняла: «Я хочу пойти на улицу пострелять»… Пыталась у него забрать сначала одной рукой, потом второй… Потом приложила две руки. Все это за секунды.
— Чи наносили Ви тілесні ушкодження, щоб забрати в нього пістолет?
— Боже упаси.
— Марина Борисівна, відповідайте, будь ласка, не “боже упаси”, а наносили чи не наносили, — попросила суддя.
— Не-не-не.
…
— Коли Ви зайшли на кухню і сидів Старицький, чи були в нього візуально якісь тілесні ушкодження?
— Не бачила.
…
— Звідкіля у Старицького могли бути забита рана потиличної ділянки і таке інше.
— Не видела, не могу Вам не это ответить.
Козерод просили пояснити і показати, як вона хапала Старицького за руку, але вона каже, що вже точно вже не пам’ятає і раніше все показала на слідчому експерименті.
— Ви трогали пістолет?
— Я к нему даже не дотронулась. Все это за секунду произошло.
— А після того, як був здійснений вистріл, де був пістолет?
— Где был у Сережи в руках, так и остался.
— При яких обставинах обвинувачений Кожара сказав фразу: «Я защищал свой дом»? — запитала представник потерпілих.
— Когда нам пришли из полиции в форме двое, а остальные все в гражданском, кто-то из них сказал, что надо в маленькие комнаты, чтоб никто из них не видел и не слышал… Когда я выходила на кухню показывать, как все происходило, то зайдя в «офис» (маленька кімната на першому поверсі, в якій тримали Кожару — ред.), я увидела, что Лео уже был в наручниках, полицейские его били… Тогда Лео сказал. Насколько я понимала, что человек выходит из алкогольного пребывания, что его избили, он не понимал, что так много людей и все в гражданском… Рассказывал, что при том времени, когда он раньше работал, что на дом нападали и грабили, и били окна, и что все время он будет защищать свой дом.
— А вбивство Старицького?
— Это вообще не имеет никакого отношения. Когда стресс… Он растерялся, что не увидел меня, очень маленькая комнатка, много людей, надели наручники… Он сказал, что будет защищать свой дом, что грабили и били окна, когда он был политиком… Я не слышала, что сказали до этого полицейские… Я подошла… Применяли силу, надели наручники, подняли и посадили на диван.
— Ви вважаєте, що ця фраза звучала у зв’язку з чим? — запитала суддя Козак.
— Он не видел меня. Много людей, он их не знает… Применили к нему силу. Человек отходил от алкогольного опьянения и сказал: «Я буду защищать свой дом».
— Суд правильно розуміє, що ця фраза стосувалася працівників поліції?
— Да. Я себе так (нерозбірливо)…
Кожара також поставив дружині декілька запитань.
— Марина Борисівна, чому на Ваш погляд Старицький поліз до шухляди?
— Я не могу сказать.
— Він щось шукав там?
— То ли сразу, что ли шукав.
— Я трошки перефразую… Що лежить у нас у шухляді?
— Зажигалки, сигареты.
— Коли Ви перебували вдома у Сергія Старицького він показував Вам зброю?
— Да. Еще за год, в 2019-м.
На уточннючі запитання прокурора Козерод підтвердила, що є майстром спорту з боксу й кікбоксингу і трохи займалась карате.
— Коли Ви намагались забрати пістолет у Старицького, чи застосовували Ви якісь прийоми бойових мистецтв.
— Боже упаси. Нет. Я пыталась сначала поговорить…
— А Ви могли застосувати, щоб забрати пістолет?
— Боже упаси. Он еле стоял на ногах… Ну выпил, зачем ж бить человека?!
— Я кажу забрати зброю, не наносячи тілесні ушкодження…Чому Вам не вдалося забрати пістолет?
— Он выше и сильнее меня.
Читайте також:
Ірина Салій, «Судовий репортер»
21
0
20
20
