Судді і чиновники позбавляють інваліда доступу до води – ціна 60 тисяч гривень

Жителя міста Гайворон Кіровоградської області Івана Замишляка чиновники і сусіди позбавили доступу до води.

Свого часу міська рада не мала грошей, щоб прокласти водопровід по вулиці Покрови. Відтак у 2001 місцеві жителі самі його профінансували і стали власниками мережі водопостачання. Замишляк,  учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тоді не захотів скинутись, кажучи, що влада має зробити це своїм коштом. Тому його хату до води не підключили. І чоловік ходив до міського водопроводу.

З роками людина не молодіє, крім того, в Замишляка відкрилось захворювання, яке заважає вільно пересуватись (двобічний тазобедрений коксоартроз ІІ-ІІІ ступінь тяжкості), має 2 групу інавалідності. Згідно з медичною довідкою, чоловік потребує проведення дороговартісної операції з заміни суглобу. Дружина від тривалого захворювання на цукровий діабет втратила зір, у зв’язку з чим її опікує син.

Попри хворобу, Замишляк мусить носити воду для себе і родини. Щодня це чотири шестилітрові бачки. За водою треба йти 2 км від дому, після чого він відчуває себе ще гірше, а води не вистачає для власних та побутових потреб.

З 2016 Замишляк неодноразово звертався до міської ради. Але його питання не виносилося на розгляд.

КП «Гайворонський комунальник», яке постачає воду, повідомило, що трубопровід по вулиці Покрови є власністю його сусідів і без їх дозволу він підключитися не може. Жителі вулиці справді були рішуче проти Замишляка. З’ясувалося, що між сусідами більше 15 років тривають конфлікти.

Чоловік подав в суд на сусідів. У серпні 2018 суд йому відмовив, визнаючи водопровід приватною власністю. Також суд підкреслив, що в разі підключення Замишляка може впасти тиск у трубі, що погіршить становище сусідів. Доводи Замишляка, що він користуватиметься економно і набиратиме воду в бачки виявились даремними. Чоловік подавав заяву про службову недбалість в діях КП «Гайворонський комунальник», яке мало б збудувати водопровід, а не підключати приватний, на який, до слова, сусіди не мають жодних документів, що він є їх власністю. Але справу закрили.

Замишляку запропонували за свій рахунок прокладати трубу від міської мережі. КП «Гайворонський комунальник» повідомило, що це коштуватиме 60 529,46 грн.

Замишляк отримує пенсію 1588 грн., дружина також – 1564 грн. Відтак він наполягає, щоб саме місцева влада профінансувала йому водопровід.

Чоловік подав в суд, щоб міську раду зобов’язали включити фінансування будівництва водопроводу до його хати до програми соціально-економічного та культурного розвитку м.Гайворон на 2019 рік. Замишляк розповів, що 30 років живе в місті і його будинок не підключено до води. З 2016 має захворювання, що не дає йому вільно пересуватися. Дружина осліпла. І він мусить щодня долати кілька кілометрів, щоб принести воду.

Зрештою, у 2016-2018 роках у міському бюджеті Гайворона були значні вільні залишки невикористаних коштів – від 882 тис. до 6,85 млн грн. Але міська влада повідомила, що це гроші на інші потреби – на вирішення соціальних питань місцевого самоврядування.

28 серпня 2019 Кіровоградський окружний адмінсуд в особі судді Романа Брегея позов громадянина Замишляка задовольнив. А саме зобов’язав міську раду включити фінансування водопроводу до його хати в програму розвитку міста на 2019 рік.

Брегей зіслався на статтю 3 Конституції, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Орган місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов’язаний дотримуватись приписів цієї норми.

Далі цитата із судового рішення:

«У людини існують вітальні потреби.

Потреба у вживанні води – потреба, від забезпечення якої залежить її життя та здоров’я.

Життєві обставини, які склались у сім`ї Замишляка (його і дружини стани здоров’я, обов’язок сина постійно слідкувати за матір’ю, яка втратила зір), доводять, що їх фізичні можливості щоденно упродовж 30 років носити воду за декілька кілометрів від місця проживання вичерпались.

Несвоєчасне забезпечення людини водою призводить до погіршення стану здоров’я і смерті.

Фінансовий стан сім’ї позивача вказує про неможливість оплатити роботи з підключення житла до мережі водопостачання м.Гайворон.

Так, оплата таких робіт рівняється 20 розмірам суми пенсії позивача і його дружини.

Такі кошти вони можуть зібрати, якщо відмовляться від харчування, лікування і опалення житла упродовж 20 місяців.

Від реалізації такого рішення настане смерть людини.

Про обставини життя сім’ї Замишляка достеменно знали посадові особи Ради, які не допустили до розгляду колегіальним органом численні його звернення про підключення домоволодіння до мережі водопостачання.

За своїм глибинним сутнісним змістом звернення Замишляка є зверненнями про порятунок в надії і на милосердя.

Відповідач мав би врахувати, що сім`я Замишляка терпіла побутові труднощі життя упродовж 30 років.

Замишляк рятував у молодому віці життя людей країни від наслідків аварії на ЧАЕС.

Замишляк у судовому порядку намагався отримати дозвіл від сусідів стосовно підключення до мережі водопостачання, гілку якої вони провели за власні кошти, щоб зменшити власні витрати.

Бездіяльність відповідача – доказ неповаги до життя і здоров’я людини, яка доводить, що він відмовляється від виконання основного обов’язку держави.

Судом встановлено, що упродовж 2016-2018 років Рада мала фінансову можливість оплатити виконання робіт з підключення житла позивача до мережі водопостачання за рахунок залишків невикористаних коштів.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Рада допустила протиправну систематичну бездіяльність».

Але міська рада у грудні 2019 добилася скасування цього рішення.

Апеляційний суд (cудді Шальєва В.А. Білак С.В., Малиш Н.І.) зазначив, що програма соціально-економічного розвитку територіальної громади не може передбачати здійснення заходів щодо конкретної особи, незважаючи на те, що така особа перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі. Реалізація такої програми здійснюється відповідно до вимог бюджетного законодавства, а не на власний розсуд. За наявності вільного залишку коштів місцевого бюджету їх використання можливе тільки  через процедуру внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

Апеляційний суд вважає, що натомість Замишляку можна допомогти за рахунок  коштів Програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Гайворонської районної ради від 22.12.2017 р. Відтак чоловікові прийдеться повторно звертатися до суду.

До слова, місто Гайворон входить до 101 виборчому округу, від якого народним депутатом обраний Юрій Кузбит від «Слуги народу».

Кузбит – голова підкомітету ВР з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України.

А нижче на фото мер Гайворона Роман Волуйка. 2 грудня 2019 він побував на урочистостях у Верховній раді з нагоди Дня місцевого самоврядування.

Наприкінці урочистого заходу спікер парламенту Дмитро Разумков нагородив Волуйку цінним подарунком за вагомий внесок у реформування місцевого самоврядування, соціально-економічний та культурний розвиток територіальних громад, сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня місцевого самоврядування.

***

Автор: Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *