Лукавство у справі «діамантових прокурорів»

В ухвалі апеляційного суду, якою змінено підсудність справи «діамантових прокурорів» написали, що Голосіївський суд за понад три роки не зміг почати розгляд справи по суті.

Обвинувальний акт надійшов на розгляд Голосіївського районного суду Києва 23 лютого 2016 року. Протягом більше трьох років судовий розгляд кримінального провадження начебто по суті так і не розпочався, натомість суд лише розглядав клопотання сторін кримінального провадження – про відводи (самовідводи) суддів та прокурорів, скасування (застосування) заходів безпеки, зміну запобіжного заходу, а також про визначення підсудності справи.

Зазначена у судовому рішенні інформація не зовсім відповідає дійсності.

Станом на квітень 2016 у справі було заявлено 60 свідків. Частину з них допитали ще у 2016 році. У відкритому доступі є відеозаписи допитів нардепа Константіновського, який називав себе знайомим інвесторів компанії «Гідроекоресурс», в яких прокурори начебто вимагали гроші. Допитувались також юрист компанії та її інвестори.

У лютому 2017 як свідок дав показання прокурор ГПУ, чий відділ займався правами дітей. Цей прокурор пояснив, що його залучили до перевірки законності видобутку піску компанією «Гідроекоресурс» через нестачу людей. Нічого корисного для кримінальної справи він не розповів.

До суду викликали замголови МВС Вадима Трояна, який так ні разу і не прийшов. Також у 2017 допитувався зампрокурора Київської області Ігор Грабець, якому не відомо про можливе отримання хабара Корнійцем і Шапакіним. Інший працівник прокуратури області також нічого не знав, але обвинувачення викликало його як свідка.

У подальшому продуктивність розгляду пішла на спад і прокуратура була готова відмовитись від допитів більшості заявлених свідків, за винятком ключового свідка Рака, який передавав гроші. У березні 2019 колишній генпрокурор Юрій Луценко заявив, що, за його інформацією, у справі допитано 30 із 50 свідків.

В ухвалі про зміну підсудності сказано, що суд розглядав численну кількість клопотань сторін і саме це нібито не давало розглядати справу по суті. Автор сайту останні три роки відвідувала майже кожне засідання у Голосіївському суді і такого не спостерігала. Крім того, вирішуючи клопотання, суд виносить ухвалу, яку публікує у публічному реєстрі. Із відкритих джерел така інформація не підтверджується.

У 2017 було аж дві дві ухвали і обидві винесені за заявою керівника НАБУ Ситника, який просив суд зняти з бюро обов’язки забезпечувати безпеку адвоката в цій справі. Раніше у 2016 суд також застосував заходи безпеки до обвинуваченого і зобов’язав займатися цим НАБУ, відтак директор НАБУ просив роз’яснити це рішення.

Щодо заміни суддів, то ще у березні 2016 в підговчому засіданні прокурор заявляв відвід всій колегії з тої причини, що замголови суду Лариса Калініченко у Фейсбуці дружить із Корнійцем і начебто є його кумою, але відвід не задовольнили. Того ж дня захист ініціював відвід прокурорам, але їм відмовили.

У вересні 2016 за станом здоров’я Верховна рада звільнила суддю Дроздову. Призначений замість неї суддя Рудик взяв самовідвід і повідомив, що працював з одним із обвинувачених у прокуратурі м.Києва і підтримує досі товариські стосунки. Відтак третім у колегію був призначений суддя Олександр Бойко.

У вересні 2018 суддю Бойка відсторонила Вища рада правосуддя за водіння у нетверезому стані. Нова суддя Галина Бондаренко погодилась слухати справу з того етапу, на якому зупинились, але заново хотіла допитати ключового свідка Рака.

Вдруге захист, а саме особисто Корнієць заявляв відвід прокурору Сімонову 3 травня 2018 року. Події відводу висвітлювались на сайті. Коли відвід не задовольнили, в тому ж засіданні розпочався допит ключового свідка у справі Валентина Рака. Однак допит в той день не встигли завершити і не змогли продовжити. Потім тричі засідання відкладалися, бо не було складу суду, а з четвертого разу перестав приходити Рак.

У грудні 2019 суд ухвалив застосувати до свідка привід. Тоді ж адвокат обвинуваченого Корнійця клопотав про зміну запобіжного і повернення 3,3 млн грн застави, але суд відмовив.

На початку 2019 стало відомо, що громадянин Рак обстежується у психіатричній лікарні. У зв’язку з постійними неявками свідків суд пропонував змінити порядок і досліджувати інші докази – документи і матеріали НСРД. Але як обвинувачення, так і захист були проти, тому засідання просто переносилися.

У травні 2019 розгляд не відбувся через перебування суддів у нарадчій кімнаті в іншій справі. У липні 2019 не з’явилися обидва обвинувачених: один із них перебував у лікарні, а інший не прийшов за сімейними обставинами. У вересні 2019 суд не зміг провести засідання через неявку адвоката одного з обвинувачених.

30 вересня 2019 Голосіївський суд за клопотанням прокурора скерував справу до Київського апеляційного суду для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом.

Зауважимо, що на момент клопотання прокурора уже було відомо, що 22 вересня набули чинності зміни до законодавства щодо підсудності Вищого антикорупційного суду. У змінах говорилося, що із корупційних справ ВАКС підсудні тільки ті, які розслідували НАБУ і САП. До моменту звернення з клопотанням вже були публічні випадки, що ВАКС відмовлявся розглядати справи, розслідувані ГПУ. Однак прокурори однаково подали клопотання про передачу справи в антикорупційний суд.

Київський апеляційний суд вирішив, що Голосіївський має передавати справу напряму. Таким чином було втрачено ще місяць і Голосіївський суд повторно виносив постанову про направлення справи до ВАКС. 22 листопада 2019 Апеляційна палата ВАКС ухвалила, що справа не підсудна Вищому антикорупційному суду і повернула її в Голосіївський. У січні 2020 прокурор Сімонов оскаржував ухвалу у Верховному суді, наполягаючи на скеруванні справи до ВАКС, але йому відмовили. Тоді ж прокурор і попросив про зміну підсудності на Святошинський чи Оболонський суд. Але у Верховному суді пояснили, що такі питання розглядаються в апеляційній інстанції.

За 2017-2019 роки у Голосіївському суді у справі «діамантових прокурорів» було призначено 24 засідання, але більшість із них не відбулися. Вище було зазначено, що багато разів розгляд зривала неявка свідка обвинувачення, а якщо свідки приходили, то їх показання не підтверджували версію прокурора.

Змінюючи підсудність апеляційний суд аргументував це тим, що розгляд у Голосіївському суді не розпочато по суті і має місце безпідставне затягування справи та недотримання розумних строків. Однак до розгляду справу призначили ще в березні 2016 і допитали чимало свідків – 30 із 50, за даними ексгенпрокурора Луценка. У статті 34 КПК наведено умови, коли справа передається з одного суду до іншого, але неефективність і повільність судового розгляду там не вказані. Тим більше, як говорилося вище, далеко не завжди зрив засідань був із вини суддів.

Наразі фігурантам цієї справи інкримінується тяжкий злочин із давністю притягнення до відповідальності – 10 років. Нагадаємо, що затримання на гарячому сталося у липні 2015, тобто близько половини цього строку спливає.

25 лютого 2019 справа надійшла до Оболонського суду. У наступні 5 років ми маємо переконатися, чи зможе цей суд створити диво, особливо якщо воно нікому вже непотрібно.

Автор: Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *